Росіяни все частіше бʼють по Харкову FPV-дронами. Що буде з містом

Вже понад три місяці росіяни атакують Харків FPV-дронами, дедалі збільшуючи кількість таких ударів. У липні на них припала майже половина всіх обстрілів міста. Під прицілом – АЗС, автівки та житлові будинки. Це нова загроза для міста, віддаленого від фронту лише на 18 кілометрів.

Харківʼяни дедалі частіше озираються на досвід Херсона і міст Донеччини, де цивільні щодня ризикують стати жертвами "людського сафарі". Тим часом у Харкові тривають суперечки щодо доцільності встановлення антидронових сіток на вулицях.

Яким може бути майбутнє міста та що відомо про його оборону?

Нова стара загроза

Від межі міста до лінії фронту Харків відділяє близько 18 кілометрів, трохи більше – від кордону з Росією. Така близькість від початку повномасштабної війни створювала для міста додаткові загрози – окрім далекобійної зброї, як-от балістика, "Калібри" та "шахеди", що сягають усіх регіонів України.

Спершу росіяни обстрілювали Харків зенітними ракетами С-300, що запускали просто з-за кордону, пізніше – почали скидати з літаків керовані авіабомби, ще згодом вони винайшли дешеві дрони-камікадзе ближнього радіуса дії, такі як "Молнія" та "Ланцет", що вражають цілі на відстані 40-70 км.

Проте FPV-дрони, попри таку невелику дистанцію, до Харкова тривалий час не долітали – хоча прифронтові Словʼянськ і Краматорськ, які приблизно так само віддалені від лінії зіткнення, потерпають від них уже щонайменше пів року.

Особливість FPV-дронів, як підказує сама назва "first-person view", полягає у тому, що оператори керують ними від першої особи в режимі реального часу. Крім того, це один із найдешевших видів зброї: вартість одного такого безпілотника становить від 500 доларів (для порівняння, артилерійський снаряд 155 мм коштує від 2,5 тис. євро).

Майже від початку великої війни FPV є одним із головних засобів ураження на полі бою – але не тільки. Згодом Росія почала використовувати їх не лише проти військових цілей. Вони стали інструментом так званого "людського сафарі" – так у Херсоні називають російські удари по мирних жителях, що виглядають як навмисне полювання на людей.

Про черговий випадок такого полювання стало відомо лише у вівторок. Мережею поширилося відео, на якому видно, як невеликий безпілотник із боєприпасом кружляє за чоловіком, який торгує овочами на ринку. На відео він кілька разів оббігає білий мікроавтобус, тікаючи від дрона – зрештою він вибухає поруч із ним.

52-річний Юрій вижив, але, як згодом сам розповів медіа, отримав вибухову травму, осколкові поранення та контузію.

Досвід Херсона

Щодня Херсон і його околиці, на які нині ще більше оглядаються харківʼяни, атакують десятки FPV-дронів: через них деякі райони – найбільш наближені до Дніпра – стали фактично непридатними для життя.

Воєнна журналістка видання Frontliner у Харкові Маргарита Фаль розповідає, що її досвід роботи у Херсоні був "не схожий ні на що інше", адже там, на відміну від інших прифронтових міст, "нема ілюзій", що російські військові не битимуть по цивільних.

"В Херсоні дуже стрьомно сідати в будь-яку маршрутку (...). Тим більше, що росіяни офіційно оголосили, що будуть бити по громадському транспорту – вони вважають його обʼєктом подвійного призначення. В Харкові, на щастя, такого немає", – каже Фаль у розмові з BBC News Україна.

Утім, за словами журналістки, якщо російська армія захоче влаштувати "людське сафарі" у Харкові, то захиститися від цього, ймовірно, буде складніше.

Як вона пояснює, у Херсоні від поодиноких атак частково рятує "зеленка" – дерева, крони яких закривають вузькі вулиці та перехожих від огляду з неба. Натомість у Харкові переважають відкриті простори: широкі проспекти й площі, що залишають людей більш вразливими.

Додатковим фактором є масштаб міста: Харків у рази більший за Херсон, Слов'янськ і Краматорськ, тому повністю накрити його антидроновими сітками якщо не неможливо, то в рази складніше.

Якщо ж інтенсивність атак FPV-дронами буде такою самою, як у Херсоні, це радикально змінить повсякденне життя харків'ян.

Досвід Херсона вже окреслює ці зміни: Фаль перелічує правила, за якими нині живуть херсонці, і які можуть у майбутньому врятувати життя харківʼян.

Передусім – постійна уважність до простору довкола. Дивитися під ноги, адже там можуть бути дрони-"ждуни" або боєприпаси, замасковані під сміття.

У деяких районах Херсона пересуватися доводиться перебіжками: від укриття до укриття – від даху до даху, від дерева до дерева. Не менш важливо уникати скупчень: не збиратися групами, тримати дистанцію під час руху.

За можливості містяни користуються детекторами дронів, зокрема "Чуйкою". Проте й цього може бути недостатньо: херсонці радять знімати навушники й уважно "слухати небо", щоб вчасно почути дрон, який може не зафіксувати техніка.

"Є в Херсоні пологовий будинок, розташований ближче до води, він побудований під землею. І це пусті, зруйновані квартали. Я взагалі не знаю, як туди швидка допомога добирається (...) – ми їхали в броніках, в касках. Я не знаю, як там народжують. Туди доїхати і вижити, це... квест", – розповідає Фаль.

Зрештою мешканці мусять зачиняти кватирки, щоб у дім не могли залетіти дрони.

Чому такі атаки почастішали

Загалом за липень, за даними мера Ігоря Терехова, росіяни здійснили 109 обстрілів Харкова: майже половину – 51 обстріл – FPV-дронами.

Для порівняння, у червні, за офіційними даними, армія РФ атакувала Харків 142 рази, з них 18 разів – FPV-дронами. У травні таких було 15 атак, у квітні – нуль.

Представник Харківської обласної прокуратури, начальник управління протидії злочинам, вчиненим в умовах збройного конфлікту, Спартак Борисенко у коментарі BBC News Україна підтвердив: росіяни масштабують удари цими безпілотниками – зростає не лише їхня кількість, але й відстань, яку вони здатні долати.

"Технічні можливості в них вже дозволяють наносити удари по кожному району міста – як дронами на оптоволокні, так і на радіокеруванні", – говорить Борисенко і додає, що нині російські FPV в середньому літають на 50 кілометрів.

Це стало можливим, як розповідає прокурор, зокрема завдяки тому, що росіяни вдосконалюють ретранслятори сигналу, що дозволяють обходити засоби радіоелектронної боротьби (РЕБ). Крім того, армія РФ також застосовує дрони зі штучним інтелектом: якщо вони втрачають сигнал з оператором, програма самостійно обирає ціль і вражає її.

"Вони масштабуються, а далі буде лише збільшення терору цивільного населення. Те, що відбувається в Херсоні, буде відбуватись в Харкові", – каже він.

Вперше FPV-дрон з бойовим зарядом росіяни застосували по Харкову в травні минулого року. У жовтні стало відомо про ще декілька випадків влучань у північних околицях міста – тоді кільцеву дорогу частково накрили антидроновими сітками, а у лісосмузі неподалік продовжили час від часу фіксувати нові "прильоти".

Проте вже у травні цього року FPV-удари сягнули вглиб Харкова і за два місяці стали, якщо не масовим, то досить буденним явищем.

Лише близько тижня тому, 26 червня, російські військові вдарили FPV-дроном по вантажівці хлібозаводу. 43-річний водій, що зранку розвозив хліб, вижив, але дістав тяжкі поранення і був госпіталізований.

За два дні до цього, 24 липня, російський FPV влучив у автівку, за кермом якої був доцент Харківського авіаційного інституту Геннадій Симбірський. Чоловіка врятувати не вдалося – він помер у кареті швидкої допомоги.

Водночас харківська прокуратура неодноразово документувала удари безпілотників по АЗС і житлових будинках у різних районах міста, зокрема в центрі Харкова та у ще більш віддалених від фронту районах.

Всі ці випадки харківська прокуратура кваліфікує як воєнні злочини – це стаття 438 Кримінального кодексу України. Як пояснює прокурор Борисенко, завдаючи ударів по цивільних, російська армія нехтує нормами міжнародних конвенцій щодо ведення війни. Українські правоохоронці сподіваються, що вироки винесуть не лише українські суди, але й Міжнародний кримінальний суд.

"Звичайно, ми сподіваємося на справедливість і хочемо, щоб кожен злочинець, кожен пілот і кожен командир, який віддавав наказ застосування дронів по цивільних, були притягнуті до кримінальної відповідальності. А також сподіваємось в подальшому на притягнення вищого військового керівництва саме за вчинення цих злочинів у Міжнародному кримінальному суді", – каже прокурор.

Борисенко додає, що не вбачає жодної військової доцільності в атаках по АЗС і трактує їх однозначно як терор проти цивільного населення.

"Терор цивільного населення, знищення інфраструктури міста для того, щоб зупинити життєдіяльність міста і області. Щоб люди бачили, що тут нічого не відбувається: що відсутні місця роботи, можливості проживання та приміщення", – пояснює він.

За словами прокурора, російські підрозділи самі публікують відео ураження цивільних обʼєктів у Харкові – серед них відомий підрозділ "Рубікон", який має унікальну роль у російській армії, і який окремі коментатори називали навіть "геймченджером" війни.

Битва за антидронові сітки

На тлі повідомлень про посилення атак FPV-дронами у Харкові розгорівся конфлікт через питання встановлення антидронових сіток.

Частина харківʼян, зокрема чимало журналістів і громадських активістів, критикує мера Ігоря Терехова, який здебільшого уникав комунікації на цю тему. Ще на початку березня харківський міський голова заявляв, що сітки встановлювати не потрібно – натомість, за його словами, "потрібно завершувати війну".

Вже тоді Терехов наполягав, що встановлення антидронових сіток – це зона відповідальності військової адміністрації, а "забезпечення захисту міста здійснюватиметься на вимогу військових".

На початку липня, після того, як росіяни почали вже третій місяць атакувати Харків FPV-дронами, він побіжно згадав встановлення сіток, підбиваючи підсумки обстрілів міста в дописі у соцмережах.

"Звісно, також місцева влада готова і буде максимально сприяти будь-яким ініціативам, що здатні реально підвищити безпеку харківʼян, зокрема і встановленню антидронових сіток", – прокоментував Терехов.

"Наше завдання – допомогти там, де фахівці бачать у цьому реальний сенс і додатковий захист для людей", – додав він, схоже, досить скептично.

Вже за кілька днів Терехов заявив, що антидронові сітки "не є панацеєю" для прифронтового Харкова. Втім, за його словами, якщо військова адміністрація ухвалить таке рішення, то "це треба робити".

"Сітки – не панацея від усіх бід, бо коли прилітає реактивний "шахед", КАБ, ракета, то вони не допоможуть. Але все ж це треба робити", – пояснив він.

Позиція Терехова викликала хвилю обурення серед частини харківʼян. Головний закид полягає в тому, що видатки на міські прикраси, реконструкції парків і набережної, а також компенсацію безплатного проїзду в громадському транспорті, у рази перевищують інвестиції в оборону міста.

Зокрема головний редактор харківського Радіо "Накипіло" Євген Стрельцов пише про масштабні реконструкції пішохідних зон, нові лавки та клумби – це все на тлі все більшої кількості атак російських дронів на цивільні авто, заправки та підприємства.

"У цей час місцева влада не пропонує рішення, киваючи на центральну, уникає дорослої розмови з містянами про трагедію, яка на нас насувається. Місцева влада за класикою бідкається й розводить руками", – пише Стрельцов.

Волонтерка та інструкторка з домедичної допомоги Анастасія Бібікова прямо критикує гасла міської влади про "незламний", "залізобетонний" Харків. За її словами, це не просто популізм, але й пастка, яка відсуває питання безпеки на другий план – за прикраси, інсталяції та клумби, які начебто мають свідчити, що "Харків живе і працює" і це вже не зміниться.

"Харків, як і будь-яке інше місто, – зламний, якщо не вкладатися в протилежне", – пише Бібікова.

"Щоразу, повертаючись із Краматорська, не раз казала харківʼянам, що наступними можемо бути ми. Багато хто не те що не вірив – навіть слухати не хотів. Небажання уявляти подібне зрозуміле: нікому не хочеться втрачати дім, а для когось – знову. Але загроза реальна", – застерігає активістка.

Аміл Насіров з харківського гурту "Курган і Агрегат" також прокоментував ситуацію:

"Харківська влада не закриває вулиці сітками від фпв, бо готує спеціальні гарні сітки-гірлянди, шоб люди і цим Харків порівнювали з іншими містами".

"Експеримент" для захисту Харкова

Прихильники ж мера, повторюючи його заяви, наполягають, що оборона міста, в тому числі встановлення антидронових сіток – відповідальність військової адміністрації, яку очолює Олег Синєгубов.

Він, в свою чергу, ще наприкінці червня заявив, що на околицях Харкова вже встановлюють сітки. За його словами, насамперед необхідно захистити кільцеву дорогу, а в перспективі захисні конструкції можуть з'явитися на Харківському шосе, на в'їзді до північних районів міста.

21 липня Синєгубов підтвердив, що ХОВА облаштовує антидронові сітки на "найбільш загрозливих ділянках", зокрема в Харкові.

На початку серпня очільник Харківської ОВА повідомив про експериментальний проєкт для захисту міста від ударів FPV-дронів – трирівневий захист від безпілотників, зокрема на оптоволокні, розроблений спільно з корпусом "Хартія".

За словами Синєгубова, за три тижні – тобто під кінець серпня – у Харкові мають побудувати три рубежі оборони. Наразі на реалізацію проєкту виділили з обласного бюджету перші 7 мільйонів гривень.

Перший ешелон буде розташований у передмісті та складатиметься із засобів активної протидії дронам: це можуть бути зокрема засоби радіоелектронної боротьби (РЕБ) або озброєння для збиття безпілотників.

Другий рубіж – це пасивні засоби захисту. Це, як повідомив Синєгубов, так звані "антидронові коридори" – тобто накриті сітками кільцева дорога та окремі магістралі Харкова.

Останній рівень захисту – мобільні вогневі групи (МВГ), які мають знищувати ті дрони, які зможуть прорватися через перші два рубежі.

"Коли ми кажемо "експеримент" – це не щось придумане з нуля. Це вже працює на фронті, однак адаптовано до тієї ситуації, до тих потреб, які є. Воно буде ефективно однозначно", – впевнений Синєгубов.

Тим часом Ігор Терехов, підсумовуючи вже третій місяць російських атак FPV-дронами, схоже, дещо змінив свою риторику. Він заявив, що міська влада "працює над протидією цим ударам спільно з військовими та обласною військовою адміністрацією". Хоча й він вчергове наголосив, що антидронові сітки "не захищають від усього спектра озброєння", а те, які засоби можуть бути ефективними, визначають військові.

"Водночас пропонуємо й власні технічні підходи, випробовуємо їх і реалізовуємо те, що погоджено з військовими. Частину необхідних конструкцій та елементів захисту виготовляють і встановлюють наші комунальні підприємства", – повідомив Терехов.

Що буде далі

За 4 кілометри від Харкова починається зона примусової евакуації родин з дітьми, хоча раніше у неї входили села на самому прикордонні. Лише на початку липня у селі Руська Лозова жили 33 родини з дітьми, станом на кінець місяця – залишалися лише дві.

Через регулярні атаки російських FPV-дронів, як розповів Суспільному місцевий староста, туди вже не їздять маршрутки, без потреби не заїжджають теж ані швидкі, ані ДСНС, ані поліція.

Прокурор Спартак Борисенко вважає, що наразі немає передумов для припинення росіянами атак FPV-дронами по Харкову.

"Можливо, коли будуть холоди, мінусова температура, то буде менша кількість ударів (в таких умовах оптоволокно стає крихким. – Ред.). На жаль, інших передумов щодо меншої кількості ударів немає – вони будуть лише збільшуватися. Вони (росіяни. – Ред.) будуть збільшувати і зону завдання ударів, і об'єкти ударів: бо тут не лише АЗС, а й інші цивільні об'єкти", – каже він.

За словами Борисенка, наразі не існує засобу, який зупинить російські безпілотники, втім він позитивно оцінює анонсований обласним головою проєкт оборони Харкова.

"Потрібно робити не лише сітки, а й інші засоби протидії дронам: і РЕБ, і сітки, і засоби переривання оптоволокна, інженерні споруди. Це все буде (працювати. – Ред.) в комплексі", – каже прокурор.

"Я думаю, що будь-які дії будуть ефективними, а час покаже. Якщо ми не будемо нічого робити, то, звичайно, ситуація буде тільки погіршуватися", – підсумовує він.

Війна Росії проти України – нова, технологічна і змінюється так швидко, як ніколи раніше. Щойно з'являються нові засоби ураження, виникають і способи протидії. Нині майбутнє Харкова залежить від того, наскільки швидко місто зможе адаптуватися до цих змін і чи зуміє використати досвід інших прифронтових міст.