Умеров з посадою, Стефанішина без. Як пройшов зліт українських послів із Зеленським

Раз на рік, у серпні, українські дипломати з усього світу приїжджають додому на велику конференцію послів, звірити годинники із президентом та іншими високопосадовцями.

Цього разу не всі посли зберегли посади до кінця дня. У якій атмосфері та з яким настроєм проходило нинішнє зібрання послів і консулів у Києві – у репортажі BBC News Україна.

О 9:30 на Михайлівській площі звичайним перехожим так просто не пройти: майже усе очеплено поліцією та представниками Управління держохорони.

Між готелем "Інтерконтиненталь" та Дипломатичною академією МЗС – кілька металевих рамок: усі, хто прямує на конференцію послів, обов'язково їх проходять.

Поруч із входом до самої Академії небагатолюдно: більшість гостей уже зайшла досередини будівлі. Я теж туди прямую.

Дорогою моя увага мимохіть зупиняється на сивоволосому чоловіку із темними бровами у темнозеленій формі. У ньому я одразу ж впізнаю новопризначеного т.в.о.голови СБУ Олександра Поклада.

Це – чи не вперше, коли він прийшов на захід за участі ЗМІ. Донедавна у відкритому доступі навіть важко було знайти його фото.

Усередині будівлі спекотно: людей – чимало, кондиціонери не справляються.

У якийсь момент на обрії з'являється новопризначений т.в.о.міністра оборони Євгеній Хмара: прямуючи довгим коридором він тисне руку та усміхається чи не всім на своєму шляху.

Заходячи до основної зали він минає голову ОП Кирила Буданова та поки що чинну посла України у США Ольгу Стефанішину, які ось вже близько 10 хвилин про щось говорять тет-а-тет.

Тим часом посли вже займають свої місця та активно спілкуються.

Наприклад, кілька українських дипломатів із Африки порівнюють ціни на сендвічі з ковбасою та пляшку Pepsi у своїх країнах.

"На 20 мільйонів населення – один достойний супермаркет. І зв'язок усюди хе...овий", – скаржиться колегам один із дипломатів.

Від продуктів та умов життя розмова швидко переходить до ризику підхопити малярію та інші специфічні інфекції, а ще – до відсутності швидкої медичної допомоги у разі критичної потреби.

"До найближчої лікарні близько години гвинтокрилом, – констатує один із послів та одразу ж ділиться досвідом свого заступника, який вже кілька разів хворів на малярію: – Кожен наступний раз йому було легше, а от вперше він ледь не вмер".

З появою президента у залі розмови припиняються. Зеленського зустрічають стоячи і оплесками.

Однак слово спершу бере не він, а виконувач обов'язків очільника МЗС та донедавна його повноцінний очільник Андрій Сибіга.

"Україна стає безальтернативним контриб'ютором безпеки, – наголошує він присутнім та додає: – Зараз міжнародні партнери порівнюють нас із бійцем на рингу, який хоч і б'ється не у своїй категорії, але завдає суперникам вправних нокдаунів".

Однак вже за кілька митей стає зрозуміло: Сибіга мав на увазі не скільки Україну, скільки особисто Володимира Зеленського.

"Пане президенте, ви не пропустили жодного дня війни і її жодного раунду... Багато речей відбуваються завдяки вашому особистому лідерству, завдяки вашій особистій участі", – підкреслює Сибіга, звертаючись до Зеленського.

Щойно слово бере президент, як чимало послів дістають блокноти та ручки. Більшість із цих нотатників – абсолютно нові та незаймані, помітно: їх взяли спеціально для цієї події.

Записувати доводиться багато, адже Володимир Зеленський говорить довго і концентровано.

Пізніше Андрій Сибіга навіть відмітить, що нарахував у президента 62 сторінки промови.

"З одного боку це – свідчення, що ви цікавитесь нашою сферою, з іншого – те, що ми недопрацьовуємо. Хотілося б, аби наступного року ваша промова була коротшою. Тим паче всі ваші нинішні побажання ми взяли до уваги", – підкреслив Сибіга.

Протягом майже години виступу президент зачепив чимало тем: і перспективу складної зими, і потребу у посиленні санкцій проти РФ, і підготовку Росією мобілізації, і прийдешні вибори у низці країн, і протидію дезінформації, і плани стійкості, і антибалістичну коаліцію, і drone deal, і боротьбу за зброю, зокрема, за ракети для української ППО.

"Якість роботи посольств має вимірюватись обсягами наданої нам зброї тими чи іншими країнами. Кожен посол має чітко знати, скільки ракет для ППО є конкретно у його країні і як зробити так, щоб вони не лежали на складах там, а були у наших пускових установках тут", – наголосив Зеленський.

Окремо торкнувся проблем у роботі українського дипломатичного корпусу: і браку кадрів, і незнання іноземних мов, окрім англійської, і недопрацювань МЗС загалом у різних країнах, як то у Сирії, Китаї, Індії, Японії та так званих країнах СНД.

"Головне – щоб посольства не були пустим місцем. Кожен посол має враховувати цінності, свята, релігію та біль народу, з яким працює, а ще – будувати особистісні зв'язки, задля отримання максимального результату для України", – наголосив Зеленський.

Майже всі присутні його уважно слухали, хтось навіть схвально хитав головою, особливо, коли Зеленський згадував у своєму виступі країну їх служби.

З цього ж виступу президента присутні у залі дізнаються і про низку кадрових ротацій. Зокрема, про те, що:

"Не знаю, відомо вам вже чи ні, але аналіз рівня послів привів наші роздуми із Андрієм Івановичем (Сибігою. – Ред.) до того, що ви також можете бути заступником міністра МЗС", – весело говорить Зеленський представнику України у Польщі Василю Боднару, який за кілька митей до того поставив йому питання про подальший розвиток "Карпатської інтеграційної ініціативи".

А вже згодом, відповідаючи по суті, жартує: "Бог дав, що у руских немає Карпат". Увесь зал сміється.

Бондар – один із чотирьох дипломатів, хто отримав нагоду поставити Зеленському свої запитання у рамках нинішнього заходу.

Іншими трьома стали:

Останній у зверненні до Зеленського також згадав про очільників трьох своїх країн та підкреслив, що вони не проти зустрітись із українським колегою особисто.

"Ви там за всіх президентів відповідаєте? – пожартував Зеленський у відповідь та одразу ж додав: – Запрошуйте їх також до нас. Як показує практика: після візитів до України у багатьох дуже кардинально змінюється думка щодо нашої війни".

Уже невдовзі стало відомо – на цьогорічній конференції послів також присутні іноземні гості: віцепрем'єр та міністр закордонних справ Молдови Міхай Попшой.

Він навіть виступив перед присутніми українською, але прямо посеред його промови почалась тривога.

"Що летить?" – занервувала частина охорони.

"Загроза балістики" – відповіли їм колеги.

Утім, евакуювати присутніх із зали особливо не поспішали, хоча до президента все ж підійшли із пропозицією покинути завчасно захід, на що той відмовив та продовжив слухати виступ молдовського гостя.

Тим часом найбільш безпорадними у цій ситуації виявились журналісти, адже ще до початку заходу у них забрали не лише телефони, але і ноутбуки.

"Усе, із чого можна стрімити, залишаємо на зберігання", – пояснили їм представники Управління держохорони.

Відтак після оголошення повітряної тривоги вони навіть не мали змоги подивитись, що саме летить на Київ і наскільки серйозною є небезпека, на відміну від близько 250 інших присутніх у залі, які у цей час вільно користувались своїми девайсами.

Загалом до журналістів на цьому заході ставились з особливою недовірою.

"Колеги, ми спілкуємось у присутності ЗМІ, нагадую про всяк випадок", – наголосив присутнім у залі Андрій Сибіга перед тим, як дати їм можливість поставити питання спікеру Руслану Стефанчуку.

"Оскільки ми в присутності преси, я скажу вам лише одне слово "Тайвань", а далі ви вже сам все розумієте", – врахувавши це побажання т.в.о. голови МЗС звернувся до голови парламенту посол України у Китаї Олександр Нечитайло.

Але на цьому шпильки у бік ЗМІ не закінчились.

"Довелося сильно порізати свій виступ, зважаючи на пресу", – повідомив вже пізніше присутнім новоспечений прем'єр Сергій Корецький.

На деякі панелі, як, наприклад, на частину виступу за участі першої леді Олени Зеленської та чи на весь виступ міністра енергетики Дениса Шмигаля журналістів взагалі не пустили.

Утім, у МЗС підкреслюють: цього року організатори конференції потурбувались про те, аби медіа отримали значно більше можливостей у межах заходу, ніж це було раніше.

"У попередні роки доступ ЗМІ був лише на офіційну промову президента та іноді на промови прем'єра і голови Верховної Ради. Цього разу доступ майже всюди: і не лише на виступи, але й на частину спілкування в послами, яка традиційно була закрита завжди", – наголосив у коментарі BBC News Україна речник МЗС Георгій Тихий.

"Зима буде дуже важка, тож всім треба посилено працювати" – десь так можна коротко описати головний посил, який президент, прем'єр та інші високопосадовці намагались донести українським дипломатам під час цьогорічної конференції послів.

"Ми повинні мислити найгіршим із можливих сценаріїв, недооцінювати себе та переоцінювати ворога", – заявив, наприклад, їм новий очільник Кабміну Сергій Корецький.

"Україна продовжує робити все можливе, щоб у цієї війни була перспектива дипломатичного завершення. Одна з ключових тез опонентів України – що ми в Україні начебто хочемо продовження цієї війни. Ваше завдання – послідовно, аргументовано, надійно відкидати всі відповідні фейкові звинувачення. Ми працюємо на дипломатію", – наголосив у зверненні до послів президент Володимир Зеленський.

"У нас з вами має бути єдність. Бо коли починаються якісь незрозумілі процеси, які цій єдності загрожують, з нами навіть говорити ніхто не хоче", – додав зі свого боку голова ОП Кирило Буданов.

Уже невдовзі українські дипломати знову роз'їдуться по всьому світу виконувати ці настанови.

Усі, окрім Ольги Стефанішиної: увечері 3 серпня президент звільнив її із посади посла України у США після її заяви.

Про її відставку заговорили ще в середині липня на самому початку епопеї зі звільненням уряду й зародженням "картонкового Майдану" з вимогою залишити Михайла Федорова міністром оборони.