"Російський Старлінк". Хто його створює і навіщо він потрібний у війні проти України

Росія кілька років розробляє низькоорбітальну систему супутникового зв'язку та широкосмугового доступу в інтернет "Рассвет". Її часто називають "російським Старлінком" через архітектуру, схожу на американську супутникову мережу. Однак "Рассвет" у багато разів менший за Starlink, і завдання у нього, ймовірно, вузькоспеціальні — супутниковий інтернет у Росії потрібен насамперед військовим.

ВВС розбиралася в тому, якими є перспективи створення "російського Старлінка" і в чому його проблеми.

Проєкт розробляє "Бюро 1440" - приватна космічна компанія, формально не пов'язана з Роскосмосом. Щоправда, супутники виводять ракети "Союз" з військового космодрому Плесецьк. А сама компанія входить до "Ікс-Холдингу" — туди ж входить і виробник обладнання для прослуховування та стеження в інтернеті.

Навіщо потрібен "Рассвет"

На початку лютого 2026 року на прохання Міністерства оборони України американська компанія SpaceX відключила на українській території всі термінали супутникового інтернету Starlink, які не були внесені цією країною до спеціальних "білих списків".

Це зробили для того, щоб російські військові не могли отримувати супутниковий інтернет через антени, які таємно ввозили з-за кордону.

В результаті росіяни втратили можливість управляти дронами, без доступу до мережі залишилися війська на фронті. Російські провоєнні блогери описували це як хаос. За їхніми словами, війська втратили керування і на деяких напрямках навіть почали відступати.

Вже 23 березня у космос запустили першу партію із 16 апаратів російської мережі супутникового інтернету "Рассвет". Другу таку саму партію вивели 19 липня. Щоправда, ці супутники не створюють працююче угруповання — вони навіть поки не зайняли робочі орбіти.

Росія збирається отримати функціональну заміну Starlink у 2027 році. До кінця 2026 року на орбіті планувалося мати 156 апаратів, до початку експлуатації 2027 року — майже 300. До 2035 року чисельність угруповання має перевищити 900 супутників.

Це означає, що за три місяці 2026 року компанія повинна вивести на орбіту 124 супутники. Це майже вісім запусків ракет "Союз 2", які виводять на орбіту по 16 апаратів. За даними на 1 жовтня, 2026 року Росія запустила 12 ракет.

Проте в соцмережах та медіа влітку з'явилися чутки про те, що "Рассвет" нібито вже забезпечує короткочасні сеанси зв'язку над Україною. Інші чутки, навпаки, стверджували, що "Бюро" зазнало серйозних труднощів із розгортанням угруповання.

"Суверенна мережа"

"Російським Старлінком" угруповання "Рассвет" називають практично офіційно. 2025 року голова Роскосмосу Дмитро Баканов дав інтерв'ю пропагандисту Володимиру Соловйову.

Це буде наш Starlink? Краще, гірше, аналогічно? — спитав його Соловйов. "Точно аналогічно", - відповів керівник держкорпорації.

Але насправді є відмінності.

Starlink спочатку розробляли як комерційний проєкт. SpaceX для військових має окрему мережу Starshield. Тим не менш, послугами Starlink військові також користуються.

"Рассвет" теж був заявлений як цивільний проєкт, і "Бюро 1440" стверджує, що термінали встановлюватимуть на пасажирські потяги та літаки. Проте про нього найчастіше говорять саме у військовому контексті. Супутники "Рассвет" запускають у космос із військового космодрому Плесецьк, і тому "Бюро 1440 року" залежить від військових.

Виводять їх у космос ракети "Союз 2" - нова модифікація ракет сімейства "Союз", які виробляють на державних підприємствах.

Starlink - підрозділ найбільшої космічної компанії SpaceX, яка виробляє ракети-носії, а також іншу інфраструктуру для забезпечення зв'язку. Тому Starlink не залежить від можливостей операторів космічних ракет.

Starlink має на орбіті понад 11 тисяч апаратів. В інших операторів їх менше. Найближчим за кількістю супутників є проєкт OneWeb, у якого їх розгорнуто понад 600. У планах "Бюро 1440" зрештою довести угруповання до 900 апаратів, але поки що воно не працює.

Щоб меншою кількістю супутників покривати більші території, вони мають бути вище. Саме тому висота орбіти Starlink близько 500 кілометрів, а запланована висота орбіти "Рассвет" - 800.

Щоб підтримувати зв'язок на великій висоті, супутники мають бути потужнішими. Це потребує підвищених енерговитрат. Більш потужними, ймовірно, повинні бути і термінали користувача, яким також треба забезпечувати зв'язок з більш віддаленими супутниками.

У мережі Starlink більше наземних станцій вони розташовані в багатьох країнах. Як розповів ВВС космічний експерт, автор телеграм-каналу "Техаський Вісник" Георгій Трішкін.

"Бюро 1440" не може розмістити наземні станції по всьому світу і тому змушене спиратися на передачу сигналу лазером між апаратами. Цей канал є захищенішим — дані не потрібно надсилати через безліч наземних станцій, які можуть бути скомпрометовані. За цим же принципом (передача лазером — ВВС) працює військова система Starshield від SpaceX", — пояснює він.

Світло у вакуумі поширюється швидше, і передача даних лазером теж відбувається з більшою швидкістю. Однак цей спосіб збільшує відстань, яка сигнал проходить до входу в інтернет, це може призвести до більш повільної передачі даних.

Супутники розташовані не "мережею" навколо Земної кулі, а рухаються кількома орбітами.

Особливість "Рассвета" у тому, що супутники розташовані на двох орбітах з нахилом приблизно 82 градуси, тобто проходять близько до полюсів. Таким чином, вони можуть покривати не тільки європейську територію Росії, а й арктичний регіон. Він важливий з економічного погляду — там проходить Північний морський шлях. Але ще більше — з військового, оскільки там розташовані великі військові бази, включно із стратегічним Північним флотом РФ.

Інформацію про стан супутників можна отримати на сайтах-трекерах, наприклад, FindRassvet і "Рассвет-трекер". Їх ведуть ентузіасти. За даними цих сервісів, орбіта кількох супутників "Рассвет" становить близько 500 км, а решта лежить нижче.

На кінець вересня жоден із 32 запущених серійних супутників не досяг заявленої цільової орбіти у 800 км. Вони вийшли на так звану "опорну" орбіту. На неї виводять космічні апарати після старту, щоби вже потім вони почали виходити на робочі орбіти.

Друга партія апаратів, запущена у липні, відстає ще більше. Але ті, які запустили у березні, займають вищі орбіти.

На початку вересня в космічних пабліках з'явилися публікації, в яких йшлося про те, що у "Бюро", ймовірно, виникли проблеми з розгортанням сузір'я "Рассвет". Висловлювалися навіть припущення, що в результаті "Бюро" буде змушене переглядати програму та розміщувати супутники на нижчій орбіті.

Російський космічний експерт, який має відношення до "Бюро 1440" (але не є його співробітником), розповів ВВС, що, за його словами, апарати здійснюють планові орбітальні маневри. Він визнав, що "Рассвет" має втрати.

"З першого пуску один супутник зійшов з орбіти, з другого — два супутники, зважаючи на все, незабаром зійдуть. Інші супутники здійснюють маневри фазування по орбіті, бо ракета викидає супутники "ворохом", а їм потрібно стати на потрібні орбітальні позиції", — сказав він.

Як влаштована система супутникового зв'язку:

1. Запит від користувача через термінал надсилається на супутник.

2. Супутник направляє його на наземну станцію і далі – через спеціальну точку входу – у всесвітню мережу.

3. Коли точка занадто далеко, сигнал лазерного променя прямує до іншого супутника і вже через нього — на землю.

4. Назад сигнал проходить у зворотному порядку.

У результаті "фазування" супутники хіба що розставляють місцями на орбіті. Окремі апарати можуть підніматися чи опускатися щодо інших, щоб стати на місце. Після цього супутники разом почнуть підніматися до цільової орбіти, розповів експерт.

Судячи з графіка, опублікованого на трекерах, деякі супутники дійсно піднімаються і досягли висоти близько 520 кілометрів, інші залишаються нижче.

Однак порівняти швидкість їхнього підйому з показниками, які закладали в них проектувальники, неможливо, тому що деталі програми не розкрито.

Оскільки жодних критеріїв оцінки проекту у відкритому доступі немає, виключати можливість, що у результаті угруповання виявиться не на 800, а, наприклад, на 500-кілометровій орбіті, не можна.

За словами іншого фахівця у галузі російської космонавтики, який також побажав не називати своє ім'я, "зі зниженням орбіти „зона огляду“ супутника зменшується, і для того ж покриття супутників потрібно більше".

"Взагалі висота близько 500 км — робоча для тих самих Starlink. Отже, якщо що, просто доведеться зробити на кілька запусків більше", — сказав він.

Така зміна конфігурації вимагатиме будівництва додаткових супутників і запуску ракет понад план.

Під санкціями

З 2022 року стосовно Російської Федерації багатьма західними країнами було запроваджені економічні санкції, які сильно ускладнюють постачання електроніки подвійного призначення, зокрема військового та космічного класу.

"Бюро 1440" не під санкціями. Проте компанію "Ікс-Холдинг", куди входить "Бюро", включили до списків санкцій США та України.

Крім того, американські санкції запроваджено проти інших компаній холдингу - "Цитадель", "Бастіон", "Гарда".

За словами фахівця в галузі космонавтики, який поінформований про ситуацію в "Бюро 1440", компанія, проте, отримує необхідну електроніку за допомогою "сірого імпорту" або відкрито закуповує в Китаї.

"Все реально, але платиться грошима. Будь-які санкції обходяться — просто стає дорожчим і довшим шлях. Якісь компоненти замінюються на китайські — у них рівень мікроелектроніки давно виріс до американського і іноді навіть вищий", — сказав він.

Другий космічний експерт каже, що "Бюро", ймовірно, опинилося у складній ситуації не лише через санкції, а й через структуру підприємства.

"Оскільки „Бюро“ не є вертикально інтегрованою компанією, їм треба „сорсити“ [шукати постачальників на] купу компонентів, але вони налагодили загалом якесь відносно масове виробництво своїх супутників. Вони можуть швидко робити певні речі, але у них явно нестача може бути за певними компонентами. Це може стосуватися авіоніки, це може стосуватися антен, це може стосуватися двигунів <…> Відповідно, вони, швидше за все, мають купу бек-ордерів (затримка постачання через відсутність товару — ВВС), які їм не виконують постачальники", — сказав він.

За його словами, закупівлі в Китаї - країні, яка сама активно створює схожі мережі - можуть відбуватися "за залишковим принципом".

"Швидше за все, "Бюро" далеко не перші в черзі (за китайськими комплектуючими) і, швидше за все, вони також отримують не передове рішення з точки зору компонентів", - сказав він.

Перший запуск серійних супутників "Рассвет" планували на кінець 2025 року, проте відклали. Газета "Комерсант" писала, що це може бути пов'язане саме із затримкою виробництва апаратів.

Наздогнати поїзд, що поїхав

Особливість російської космонавтики в тому, що провідна роль у ній належить державі, яка багато десятиліть не давала розвиватися приватним космічним компаніям. Після реформи Роскосмосу в 2015 році агентство стало держкорпорацією, об'єднавши функції замовника та виконавця, що лише посилило ситуацію.

Приватні компанії нерідко стикаються з опором чиновників, за яких стоїть закон. Він вимагає, щоб держкорпорація регулювала будь-яку космічну діяльність. Цей підхід призвів до того, що Росія, яка не мала великих приватних супутникових операторів, відстала від західних країн у кількох областях.

Наприклад, до початку повномасштабного вторгнення в Україну в Росії налічувалася всього дюжина великих супутників дистанційного зондування Землі (ДЗЗ), що належали державі, і ще 13 малих космічних апаратів, побудованих різними організаціями, включаючи університети, які займалися найчастіше науковими дослідженнями. У США лише комерційних супутників було близько 240.

Супутники ДЗЗ зазвичай вивчають поверхню Землі і є супутниками подвійного призначення, оскільки дані можуть бути корисними для військових.

Оскільки Україна отримувала оперативну розвідувальну інформацію від США, наявність у американців такого великого угруповання стала її значною перевагою на війні.

Із сучасним супутниковим зв'язком справи у російської держкорпорації були теж не дуже добре. Наприклад, Роскосмос має масштабний і дорогий проєкт супутникової системи "Сфера", в якому діє угруповання зв'язку "Скіф". Вже після того, як "Бюро 1440" стало активно розвиватися, "Скіф" заморозили.

Ще один проєкт — застаріла супутникова система "Гонец". Вона працює, але не може забезпечити необхідну швидкість передачі даних.

Російське керівництво намагалося розв'язати цю проблему, змінивши керівника Роскосмосу.

2022 року замість Дмитра Рогозіна на цю посаду призначили Юрія Борисова, який у своїй кар'єрі був пов'язаний з міноборони. Одним із завдань Борисова було збільшити супутникове угруповання, проте за нього ситуація не дуже змінилася — зробити ривок у виробництві та запуску супутників Росії не вдалося.

У 2025 році головою Роскосмосу призначили Дмитра Баканова — молодого управлінця з досвідом роботи в банках та великій IT-компанії, але головне — колишнього керівника системи "Гонец", тобто він мав досвід керівництва оператором угруповання супутників зв'язку.

Можливо, це допомогло "Бюро 1440" подолати опір громіздкій бюрократичній держкорпорації.

Як розповів ВВС російський фахівець із космонавтики, який пов'язаний із "Бюро", "такий швидкий початок розгортання супутникового угруповання в нашій країні — п'ять років від ідеї до третього пуску, в якому полетіли вже супутники такі, які мають бути, в умовах дуже складної та об'ємної бюрократії та деяких політичних проблем — неймовірний подвиг".

Цілком приватною та незалежною від держави компанією "Бюро 1440" назвати не можна. Вона пов'язана з держструктурами та спецслужбами.

Таємне "Бюро"

Історія "Бюро" почалася з того, що в 2020 році стільниковий оператор "Мегафон", підконтрольний мільярдеру Алішеру Усманову, створив компанію "Мегафон 1440".

"Мегафон" вклав у неї 6 млрд рублів. В 2021 році ще 2 млрд у проєкт інвестував держбанк ВТБ, отримавши частку в 15%.

Компанія від самого початку займалася супутниками. Цифра "1440" у назві — число обертів, яке зробив навколо Землі перший радянський супутник.

За підсумками 2021 року, компанія була збитковою, але більше звітність не публікувала.

Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну "Мегафон" потрапив під санкції, тому "Мегафон 1440" змінив назву на "Бюро 1440". Влітку 2022 року холдинг Усманова USM включив "Бюро 1440" до складу підконтрольного "ІКС Холдинг" та продав його підприємцю Антону Черепеннікову.

Черепенніков був засновником та гендиректором "ІКС Холдингу". 2023 року бізнесмен помер у віці 40 років. За офіційною версією, від зупинки серця.

В "ІКС Холдинг" входять компанії, які постачають державі програмне забезпечення та пристрої для стеження та цензури в інтернеті.

Насамперед це "Цитадель" — компанія, яка розробляла обладнання для системи оперативно-розшукових заходів, відомої за абревіатурою СОРМ.

У цьому бізнесі може брати участь син заступника голови ФСБ Сергія Корольова Борис, зазначав російський журналіст Андрій Захаров.

"Бюро 1440" отримує з бюджету великі кошти. З 2026 по 2030 роки компанії було надано держкредит на 93,5 млрд рублів щорічно. Усього - 467,5 млрд руб.

На момент публікації засновники "Бюро 1440" приховані згідно із законом, який захищає компанії, проти яких можуть запровадити міжнародні санкції.

З часу заснування компанією керує Олексій Шелобков. Навесні 2026 року Шелобков повідомив, що компанія ще щонайменше два роки не виходитиме на біржу, бо це "не відповідає нашим планам". Він додав, що вихід на біржу — це, з погляду управління, найнезручніший спосіб залучити гроші.

Коли компанія виходить на біржу, вона розкриває багато фінансових показників, структури та власників — усе те, що "Бюро 1440" тримає в таємниці.

Нагадаємо, пана Усманова за наполяганням Франції виключили із санкційного списку ЄС.

Під ударами

Не будучи об'єктом міжнародних санкцій, "Бюро 1440" виявилося, щоправда, опосередковано, об'єктом ударів ЗСУ.

У ніч проти 15 серпня Україна завдала ракетного удару по заводу "Прогрес" у Самарі. Цей завод випускає ракети "Союз" - основну космічну ракету середнього класу в Росії. На знімках видно, що одна українська ракета потрапила у дах одного із корпусів заводу, частково зруйнувавши його.

Генштаб України заявив, що завод став ціллю, тому що його продукція - ракети "Союз" - "використовується, зокрема, для виведення на орбіту космічних апаратів і розгортання російських супутникових угруповань зв'язку на користь армії РФ". Генштаб заявив, що удар влучив по цеху збирання двигунів "Союзу".

Двигуни для ракет "Союз" виготовляють на окремому заводі в Самарі. При цьому кілька видань у Росії та Україні повідомили, що удар припав по цеху, в якому монтували проводку та електроніку в ракеті. Це підтвердило також джерело ВВС, знайоме із ситуацією на заводі.

Цю ділянку робіт називають "чистою зоною", і якщо ракета вибухнула всередині, то збирання пристроїв доведеться переносити до іншого приміщення.

Жодної інформації про руйнування всередині будівлі немає. Однак якщо виробництво серйозно постраждало, це може затримати випуск ракет "Союз 2", що позначиться на виведенні угруповання "Рассвет" у космос.

ЗСУ також намагаються завдавати ударів по космодрому Плесецьк. Атаку на Плесецьк у день запуску 23 березня підтвердив голова Роскосмосу.

23 серпня дрони атакували космодром ще раз. Інформаційні телеграм-канали публікували фотографії, де нібито видно дим у районі космодрому. Верифікувати ці повідомлення не вдалося.

Немає виходу

Поки що компанія намагається створити імідж комерційної структури, яка не орієнтується виключно на військових.

На початку вересня вона оголосила про підготовку тестування системи у залізничних поїздах. У 2024 році "Аерофлот" та РЖД підписали з "Бюро" угоду про співпрацю. Очікувалося, що супутниковий інтернет у російських літаках та поїздах може з'явитися у 2027–2028 роках.

При цьому російська влада, будуючи плани щодо забезпечення доступу до всесвітньої мережі з важкодоступних місць, обмежує доступ для всіх інших користувачів, блокуючи месенджери та веб-сайти.

Говорити про те, наскільки ці плани можна здійснити, складно, оскільки, з одного боку, компанія не дуже прозора і даних про те, що відбувається з "Рассветом", немає. З іншого боку, вона дуже залежить від постачальників комплектуючих товарів та послуг.

Удари по заводу "Прогрес" та космодрому Плесецьк могли позначитися на розгортанні угруповання, а постачання через "сірий імпорт" — не найнадійніше джерело у такій серйозній справі, як будівництво великих партій космічних апаратів.

Виведення великої кількості супутників потребує іншої організації пусків. Росія використовує для пусків одноразові ракети. "Союз 2" — найприйнятніша з економічної точки зору, однак і вона поступається багаторазовим Falcon, на яких виводить у космос супутники SpaceX.

Низькоорбітальна телекомунікаційна супутникова мережа за нинішніх умов — єдине, що може дати інтернет на фронті, без якого у XXI столітті воювати вже не виходить.

Тому спроби збудувати "суверенний Старлінк" Росія припиняти не буде.