"Кіборги Малої Токмачки". Як село на Запоріжжі стало мемом і чому воно дійсно важливе

До війни це село в Запорізькій області, де в найкращі часи жило близько 3 тисяч осіб, було відоме хіба що своєю виправною колонією для рецидивістів. А також тим, що під час Другої світової війни тут у вересні 1943 року відбувся запеклий бій між радянськими і німецькими артилеристами.

Бійці Червоної армії, згідно з радянською історіографією, залишившись без снарядів, змогли лише гранатами зупинити танковий наступ противника. Історія новітньої війни Росії проти України, схоже, може перевершити цей героїчний епізод.

Справа не лише в тому, що це один з багатьох населених пунктів України, які російське командування оголосило взятим "в кредит".

Про захоплення Малої Токмачки міноборони РФ заявило ще 16 листопада 2025 року, хоча ніяких фото чи відеодоказів стабільної присутності російських військ в селищі так і не надали. Для прикладу, таким самим чином "в кредит" росіяни оголошували про "взяття" міст Куп'янськ, Борова, Покровськ і Мирноград.

Міністр оборони Росії Андрій Бєлоусов навіть декілька разів окремо наголошував на важливості окупації Малої Токмачки і публічно вітав військовослужбовців 42-ї гвардійської мотострілецької дивізії з цим "досягненням".

"Вами зроблено серйозний крок до Перемоги та досягнення цілей спеціальної військової операції. Немає сумніву, що далі будуть нові успіхи", – сказано було у вітальній заяві міноборони РФ від 17 грудня 2025 року.

І не можна сказати, що росіяни не намагалися в реальності захопити це село. Лінія фронту проходить неподалік околиць Малої Токмачки і штурми цього населеного пункту російські війська проводять ледь не щотижня.

Показовими були декілька атак наприкінці жовтня 2025 року, коли росіяни намагалися прорвати оборону за допомогою механізованих штурмів і навіть змогли добратися до центра села.

Згодом українські бійці їх вибили з позицій. Невелика "сіра зона" залишилась лише на південних околицях села, згідно з онлайн-мапою аналітичного проєкту DeepState

Щоправда, в командуванні 118-ї окремої механізованої бригади ЗСУ, яка вже декілька років тримає Малу Токмачку, заперечують не те, що контроль противника, але й навіть наявність "сірої зони" на околицях населеного пункту.

"Ворога в самій Малій Токмачці немає, а навіть якщо він туди заходить на короткий період, то наші Сили оборони вибивають їх досить швидко різноманітними методами. Або ж уражаємо їх дронами, або ж в нас є групи зачистки, які доходять до околиць Малої Токмачки, бо саме туди невелика кількість особового складу може підійти, і зачищають ці будівлі, де вони переховуються", – сказав ВВС News Україна начальник відділення комунікації 118 ОМБр Дмитро Пелих.

Більше того, за словами комбата бригади з позивним "Моджахед", "сіра зона" починається навіть не на околицях Малої Токмачки, а в 9-10 км південніше – біля села Вербове.

Також комбат, з посиланням на "інсайдерську інформацію", сказав, що наполегливі спроби армії РФ взяти село вже призвело до втрат близько 2 тисяч російських військових.

ВВС не може перевірити цю інформацію.

Згідно зі щоденною статистикою генерального штабу ЗСУ, в останні тижні РФ дещо змістила вектор своїх атак з безпосередньо Малої Токмачки на сусідні села Білогір'я та Лугівське.

Село як мем

Наполегливі і безуспішні спроби росіян взяти Малу Токмачку, яку вони вже пів року як оголосили "своєю", призвели до появи численних мемів і жартів про це село.

У соцмережах нарізають заяви російських пропагандистів, які протягом року то заявляють про взяття Малої Токмачки, то про бої біля неї, то знову про захоплення. І так по колу.

Його зображають неприступною фортецею, найукріпленішим бастіоном у світі, а також основною "перепоною" для російської армії, щоб відсвяткувати перемогу над НАТО, взяття Києва чи Берліна.

"Як казав Бісмарк: хто володіє Малою Токмачкою, той володіє світом", – ось один з прикладів таких жартів.

Ефект посилило те, що російські воєнні блогери та експерти у своїх дописах та в ефірах федеральних каналів РФ в останні місяці постійно продовжують акцентувати на тому, що Мала Токмачка "майже захоплена" і "ось-ось впаде".

В реальності жодних ознак того, що армія Росії близька до взяття цього села не спостерігається.

Українська влада, зі свого боку, акцентує на "рекордній за тривалістю" оборони Малої Токмачки.

Так, державний проєкт United24 розмістив допис, в якому порівняв найвідоміші битви за міста в історії.

І в ньому "осада Малої Токмачки" тривалістю 1500 днів посіла перше місце, випередивши облогу Гібралтара (битва за це місто під час англо-іспанської війни наприкінці XVIII ст. тривала 1320 днів) і облогу Карфагена (вирішальна битва Третьої Пунічної війни між Римською Імперією та Карфагеном, що тривала 1100 днів).

Ба більше, 24 травня стало відомо, що Книга рекордів України нагородила командування 118 ОМБр за "встановлення національного рекорду з безперервного утримання району оборони села Мала Токмачка".

В самій бригаді кажуть, що не ініціювали це нагородження і були приємно здивовані ним.

"Ми до моменту вручення не знали про цю подію, про отримання цього диплома. Бригада ніяким чином, жодних заявок до Книги рекордів не подавала. Ми не за рекорди воюємо, для нас важливіше аби ворог не пішов далі, щоб не віддати йому жодного метра української землі", – заявив пресофіцер Дмитро Пелих.

Чому Мала Токмачка важлива

Однак, якщо залишити жарти осторонь, то це невелике, але протяжне село на Запоріжжі (довжина близько 12 км, але загальна площа всього 8 кв км) має насправді велике тактичне значення для подальшого розгортання бойових дій на цьому напрямку.

Річ у тому, що це фактично "ворота" до основного рубежу оборони на Запорізькому напрямку – міста Оріхів. Мала Токмачка розташована усього за 3 км від меж міста на трасі у бік окупованого селища Пологи.

Паралельно дорозі також протікає річка Конка, а на північній околиці села лежить перехрестя шляхів від навколишніх населених пунктів.

Саме село, попри те, що майже вщент знищене за роки боїв, все ще має достатньо будівель, які можна використовувати як укриття і бойові позиції. Це ті самі споруди залізничного вокзалу, виправної колонії, цегельного заводу.

Лобові штурми в напрямку села по відкритій території не дали росіянам бажаного ефекту.

Тепер вони намагаються обійти Малу Токмачку зі східного флангу. Тут вони тиснуть як на найближчі села Білогір'я і Лугівське, так і намагаються дістатися траси Гуляйполе – Оріхів, що проходить північніше.

Так, 15 травня міноборони РФ оголосило про захоплення села Чарівне, що за 11 км на північний схід від Малої Токмачки.

Українські джерела не підтверджують окупацію цього населеного пункту, а на мапі DeepState воно позначене як "сіра зона", тобто стійкого контролю за ним не має жодна зі сторін.

В командуванні 118 ОМБр не виключають, що через медійний розголос Кремль спробує за будь-яку ціну взяти Малу Токмачку і посилить штурми на цьому напрямку.

"За останні півтора року ворог на цьому напрямку вдавався до абсолютно різноманітних дій: і закидав КАБами наші позиції, і збільшив значно кількість дронів, і застосовував механізовані штурми з 26 одиниць техніки, в тому числі важкоброньованої, пробував інфільтруватися малими штурмовими групами, використовуючи погані погодні умови, але Мала Токмачка досі тримається", – наголошує начальник комунікацій бригади Дмитро Пелих.

І додає: "Це говорить в першу чергу про наших бійців – "кіборгів" Малої Токмачки, які надійно тримають оборону і готові до будь-якого розвитку подій".