Закон про навчання мовами нацменшин. Чи тепер Угорщина розблокує перемовини з ЄС

Президент України Володимир Зеленський підписав закон про навчання мовами нацменшин і корінних народів України. Це було однією з вимог уряду Угорщини для розблокування процесу переговорів про вступ України до Європейського Союзу. Відтак уже у вівторок, за словами глави МЗС Андрія Сибіги, Київ очікує відкриття наступних двох кластерів переговорів.

Про що йдеться в новому законі та чи тепер Будапешт розблокує процес Євроінтеграції України?

У понеділок міністр закордонних справ України Андрій Сибіга повідомив про "дуже змістовну зустріч" зі своєю угорською колегою Анітою Орбан, яка відбулася в Люксембурзі, на полях засідання Ради ЄС із закордонних справ.

За словами Сибіги, вони привітали одне одного з "успішним виконанням двосторонніх домовленостей". Це підтвердила й міністерка закордонних справ Угорщини у дописі в соцмережах.

"Вітаємо сьогоднішній важливий крок Верховної Ради України щодо прав національних меншин у сфері освіти. Це позитивний результат місяців спільної роботи та конструктивного діалогу", – написала Орбан на платформі X.

Глава МЗС України пояснив, що Верховна Рада ухвалила зміни до законодавства відповідно до зобов'язань України в межах Кластера 1 "Основи". Це перший і основний блок переговорів про вступ до ЄС, який відкрили у червні цього року після того, як Угорщина розблокувала його в обмін на зобов'язання Києва змінити законодавство про права національних меншин.

Сибіга також повідомив, що Україна очікує, що вже у вівторок ЄС офіційно відкриє наступні переговорні блоки: Кластер 2 "Внутрішній ринок" та Кластер 3 "Конкурентоспроможність та інклюзивне зростання".

Глава МЗС України подякував угорській стороні за її "конструктивну позицію з цього питання", що, ймовірно, означає, що Будапешт не блокуватиме цього процесу.

Премʼєр Угорщини Петер Мадяр наразі не коментував ухвалення законопроєкту, втім раніше він оцінював його позитивно. Текст нового закону, як кажуть обізнані у його підготовці, впродовж кількох місяців узгоджувався з Будапештом і угорською громадою Закарпаття. Всі попередні закони про розширення прав меншин Будапешт вважав недостатніми.

Водночас Мадяр в інтервʼю фінській газеті Helsingin Sanomat анонсував зустріч із президентом України Володимиром Зеленським.

"Я збираюся зустрітися із Зеленським, можливо, вже наступного тижня в Брюсселі", – заявив Мадяр у інтерв'ю, яке він дав минулого тижня.

Раніше Мадяр вже анонсував зустріч із Зеленським, зокрема у Берегові, що на Закарпатті. Втім до повноцінних переговорів лідерів так і не дійшло.

Що у новому законі

Закон, за який у понеділок проголосували 266 депутатів Верховної Ради, може остаточно зняти претензії Угорщини до Києва про утиски прав угорців Закарпаття у сфері освіти.

Як раніше писала BBC News Україна, найголовніше в ухваленому законопроєкті – статус "школи національної меншини" для тих шкіл, де кількість учнів етнічної групи чи корінного народу становить більше ніж 50% від загальної кількості учнів.

За даними міністерства освіти та науки, право претендувати на такий статус матимуть 149 шкіл – близько 1,2% від усіх закладів загальної середньої освіти України.

Такі школи зможуть використовувати поряд із державною мовою рідну мову під час уроків, у назвах та установчих документах, у поточній документації тощо.

Водночас 2/3 батьків класу матимуть право зібрати підписи і домогтися збільшення переліку предметів, що викладаються українською мовою.

Офіційні документи про освіту – атестати, дипломи, свідоцтва – можна буде отримувати як державною мовою, так і дублікат мовою нацменшини. Для цього треба буде тільки прохання батьків.

Під час НМТ чи ЗНО завдання надаватимуться держаною мовою, але за бажанням випускника вони можуть бути перекладені на рідну мову. Але це не стосується завдань, як сказано у проєкті, "мовно-літературної галузі" – тобто української мови й літератури та іноземних мов, які є у переліку предметів для НМТ.