Криптоскандал, антидроновий купол над Варшавою та День незалежності України - головне в Польщі цього тижня

У чому суть скандалу з найбільшою криптобіржею Польщі, в який опинилися втягнутими праві польські політики? Як Варшава вітала Україну з Днем незалежності? Що відомо про нові напади на українців? Та чому лідеру ультраправих Гжегожу Брауну, відомому антиукраїнськими заявами, висунули звинувачення через Аушвіц.

Розповідаємо про головні події в Польщі за останній тиждень.

Велика криптоафера

У справі про велике фінансове шахрайство з біржею криптовалюти Zondacrypto, за якою Польща уважно стежить з квітня, зʼявилися нові деталі.

Zondacrypto - одна з найбільших криптовалютних бірж у Центральній Європі, де користувачі могли купувати, продавати й обмінювати криптовалюти.

На початку квітня біржа опинилася в центрі масштабного скандалу. Клієнти почали масово скаржитися на неможливість вивести кошти, а польські медіа виявили, що біткоїн-резерви біржі за півтора року скоротилися майже на 99%.

Польська прокуратура відкрила кримінальне провадження за підозрою у шахрайстві в особливо великих розмірах та відмиванні грошей.

Збитки на початок розслідування оцінювали щонайменше у 350 млн злотих (94 млн дол.), а кількість потерпілих - у близько 30 тисяч людей.

Історія Zondacrypto почалася з криптобіржі BitBay, заснованої у 2014 році Сильвестром Сушеком, який загадково зник у березні 2022 року.

За однією з версій, його зникнення могло бути пов'язане з конфліктом із представниками кримінального світу, які свого часу фінансували створення BitBay. Після зникнення Сушка компанію очолив адвокат Пшемислав Краль, а бізнес перенесли до Естонії.

Окрема лінія розслідування - можливі зв'язки Zondacrypto з російським кримінальним середовищем. Про це у Сеймі кілька разів згадував польський премʼєр Дональд Туск, посилаючись на секретний звіт Агентства внутрішньої безпеки Польщі, повідомляло раніше провідне польське ліберальне видання Gazeta Wyborcza.

Zondacrypto активно спонсорувала спортивні та політичні заходи.

Наприклад, компанія була спонсором консервативної конференції CPAC у Жешуві, де виступали політики PiS і Кароль Навроцький, а з жовтня 2025 року - Польського олімпійського комітету. Після вибуху скандалу деякі спортивні організації розірвали контракти з компанією.

Туск також окремо заявив, що керівництво Zondacrypto наприкінці 2025 року зробило великі перекази грошей у два фонди, один з яких очолював колишній міністр юстиції Збігнєв Зьобра, а другий - депутат ультраправої Конфедерації Пшемислав Віплер.

Окремо виник конфлікт навколо регулювання крипторинку. Уряд намагається посилити контроль над криптобіржами, але президент Кароль Навроцький двічі ветував відповідний закон. На цьому тлі опозиція та уряд звинувачують одне одного у політичному використанні справи Zondacrypto.

Але 26 серпня у гучній справі виникли нові подробиці, які знову вивели тему Zondacrypto на перші шпальти польських медіа.

Тоді стало відомо про контакти Zondacrypto з телеканалом Telewizja Republika і про те, що його керівництво нібито обговорювало з Кралєм продаж частини телеканалу.

Також з'явилася інформація про контакти Краля з депутатом PiS Міхалом Москалем. Як повідомило видання Wirtualna Polska, Москаль у серпні 2025 року зустрічався тодішнім керівником Zondacrypto на Ібіці.

Невдовзі після цього депутат долучився до роботи над питаннями, пов'язаними з ринком криптовалют, і виступав на захист криптоіндустрії.

"Тепер ми вже знаємо, чому Кароль Навроцький і PiS так вперто блокували закон про криптовалюти", - прокоментував цю інформацію прем'єр Дональд Туск.

"Гроші на годинники за 40 тисяч євро, на медіа, передвиборчі заходи, фонди правих політиків. А серіал "Zonda" ще тільки набирає обертів", - додав він у пості в соцмережі X.

Тим часом керівник збанкрутілої криптовалютної біржі Пшемислав Краль, як пишуть польські ЗМІ, пішов на співпрацю з прокуратурою.

Міністр цифрових технологій Кшиштоф Гавковський, якого цитує видання PolsatNews, заявив, що "ми маємо коронного свідка, який розповідає, кому він передавав гроші, як їх витрачали, як ПіС заробляла на криптовалюті і чому над тими, хто захищав злочинців із Zondacrypto, розгорнули захисну парасольку".

Міністр додав, що "починаються затримання, за якими в майбутньому будуть висунуті обвинувачення", на підставі доказів, отриманих від Крала.

Вранці у четвер агенти Центрального бюро боротьби з кіберзлочинністю вже затримали голову Польського олімпійського комітету (POC) Радослава Пєсєвіча у зв'язку з розслідуванням справи Zondacrypto.

Як Варшава вітала Україну з Днем незалежності

Напередодні Дня незалежності України в різних польських містах, як-от Краків, Вроцлав чи Гданськ, пройшли заходи на підтримку українців.

Проте головне святкування 35-річниці проголошення незалежності України відбулося ввечері 24 серпня в Старому місті Варшави.

На мальовничій Замковій площі зібралися кілька тисяч людей, серед яких були не лише українці, а й поляки, білоруси та громадяни інших країн.

Вони тримали поруч два величезних прапори України та Польщі. На початку традиційно пролунали український і польський гімн, а завершилося святкування концертом за участі польського музиканта Кшиштофа Залевського та українського гурту "ДахаБраха".

У заході взяли участь польські політики, які підтримують Україну, а також дипломати з інших країн.

Проте найбільш виразним політичним жестом став виступ міністра юстиції Вальдемара Журека. Він побажав Україні перемоги, вступу до НАТО та Європейського Союзу та наголосив, що українські військові захищають не лише Україну, а й Європу.

Журек окремо звернув увагу на прояви ненависті до українців у Польщі та заявив, що понад 100 прокурорів разом із поліцією активно розслідують такі випадки.

На ці слова миттєво відреагував лідер правої коаліції "Конфедерація" Славомір Менцен. В одному з дописів у своїх соцмережах він заявив, що Журек хоче "саджати поляків до в'язниці за те, що їм не подобається поведінка українців".

Вже традиційно під час святкування Дня незалежності України в Варшаві поруч із Замковою площею збирається антиукраїнська акція - "Маніфестація польської національної гордості – Волинь 1943: пам'ятаємо".

Її учасники вигукували гасла проти України та закликали припинити її підтримку.

Між тим премʼєр-міністр Дональд Туск привітав Україну, зазначивши, що Польща як ніхто інший розуміє, що означає боротися за свободу.

"Ми, поляки, знаємо, що означає платити найвищу ціну за незалежність. Знаємо, що означають слова: "За нашу і вашу свободу. І тому сьогодні, у День Незалежності України, польський народ усім серцем разом з українським народом, який бореться", - написав він у соцмережі X.

Водночас президент Кароль Навроцький також привітав Володимира Зеленського з 35-річницею незалежності України, відправивши йому офіційний лист.

Проте, як стало відомо пізніше, побажавши Україні перемоги у війні з Росією, Навроцький також згадав про "напружені моменти" між Києвом і Варшавою.

Про це розповів голова Бюро міжнародної політики президента Польщі Марчин Пшидач в інтерв'ю RMF24.

"У цьому листі президент фактично побажав Україні перемоги у війні з Росією, вказавши, що існує низка напружених моментів, які ми хотіли б поступово зменшувати… Найголовніше те, що Польща дбає про добросусідські відносини. Вони мають ґрунтуватися на певних фундаментальних засадах, і однією з таких засад є, зокрема, історична правда", – сказав Пшидач.

Володимир Зеленський подякував своєму польському колезі, заявивши, що Україна прагне розвивати відносини з Польщею, спираючись на повагу, правдиве ставлення до минулого та спільне бачення загроз.

Проте офіційний обмін любʼязностями відбувся на тлі значного погіршення стосунків між українським і польським лідерами. Скандал між Києвом і Варшавою виник через назву підрозділу ЗСУ на честь Української повстанської армії (УПА), яку погодив Зеленський. А Навроцький у відповідь позбавив його ордена Білого Орла - найвищої державної нагороди Польщі.

Напад на українців в Радомі - питали про Волинь

25 серпня польські медіа написали про черговий напад на українців на ґрунті ненависті.

У польському місті Радом 34-річний чоловік разом із кількома іншими чоловіками напав на трьох 20-річних українців. Як повідомляє газета Wyborcza, нападник спочатку спитав українців про їхнє походження а потім про Волинь.

Інцидент стався 2 серпня на світанку, однак у ЗМІ історія потрапила лише цього тижня.

Як розповів прокурор Цезарій Ольтаржевський, 34-річний мешканець Любліна Томаш Г. приїхав до Радома на весілля, але після його завершення пішов гуляти містом.

На вулиці Мальчевського він зустрів трьох молодих українців. Він почав із ними розмову, запитував, звідки вони. За словами прокурора, українці повідомили, що чоловік начебто хотів прочитати їм лекцію про Волинь.

Після цього виникла словесна суперечка, і мешканець Любліна покликав трьох або чотирьох молодих чоловіків, які йшли на іншому боці вулиці, сказавши їм, що це українці. На ці слова вони відреагували дуже бурхливо, і почали бити українців, розповів прокурор.

Згодом до бійки приєдналися ще кілька нападників, тож загалом їх було вісім.

Українці отримали тілесні ушкодження, переважно голови та обличчя. Ступінь тяжкості ще мають встановити експерти.

В інтерв'ю газеті Wyborcza прокурор додав, що після інциденту Томаш Г. "наче нічого й не сталося, замовив таксі та поїхав".

Поліції вдалося встановити особу головного нападника. Його вже доставили до прокуратури, де йому висунули обвинувачення у застосуванні насильства з дискримінаційних мотивів, а також в участі в побитті.

Він визнав свою провину та дав детальні пояснення, повідомивши, що був під впливом алкоголю. Чоловіку загрожує до п'яти років позбавлення волі, а поліція шукає інших учасників бійки.

За даними польських правоохоронців, злочини на ґрунті ненависті проти українців у 2026 році зросли на 30%.

Антидроновий купол над Варшавою

Центр безпеки Варшавської мерії повідомив, що цього року столиця придбає антидронову систему вартістю близько 250 тисяч євро, повідомила Gazeta Wyborcza.

Система дозволить завчасно виявляти можливі загрози, швидше реагувати відповідним службам та ефективніше запобігати інцидентам, заявила речниця мерії Моніка Беут.

Беут додала, що система охоплюватиме центральну частину Варшави, однак не уточнила, які саме об'єкти перебуватимуть під її захистом.

"Ми розглядаємо об'єкти, які охороняє Служба охорони держави (відомство відповідає за безпеку найвищих посадовців і урядових будівель. - Ред.), а також Канцелярія Сейму", - сказав керівник Столичного центру безпеки Ярослав Міштал.

За його словами, зростає кількість випадків, коли дрони залітають у зони безпеки цих об'єктів, причому невідомо, з якими намірами вони це роблять.

Система буде постійно моніторити повітряний простір, виявляти безпілотники, визначати, що це за об'єкт та передавати інформацію поліції, міській варті та Службі охорони держави.

Обвинувачення Гжегожу Брауну через заяви про Аушвіц

Лідеру ультраправої партії "Конфедерація Польської Корони" та євродепутату Гжегожу Браун висунули звинувачення в публічному запереченні нацистських злочинів.

Політик не визнав своєї вини, хоча сам факт таких висловлювань не заперечував. Зараз триває досудове розслідування.

Обвинувачення 25 серпня висунув прокурор Краківського відділення Комісії з розслідування злочинів проти польського народу, повідомила Polska Agencja Prasowa.

Як уточнив Інститут національної пам'яті (IPN), євродепутату закидають два випадки публічного заперечення існування газових камер у концтаборі Аушвіц-Біркенау та використання їх для масового вбивства в'язнів.

Так, в одному з інтервʼю він заявив: "Аушвіц із газовими камерами - це, на жаль, фейк".

За словами Брауна, офіційна історична версія щодо "технічних аспектів" злочинів у концентраційних таборах містить сумніви, а сучасна розповідь про Аушвіц нав'язана державами-переможницями.

Висунення обвинувачень стало можливим після того, як Європейський парламент погодився зняти з євродепутата парламентський імунітет на запит Краківського відділення Комісії з розслідування злочинів проти польського народу.

За публічне заперечення нацистських злочинів в Польщі передбачений штраф або до трьох років позбавлення волі.

Браун відомий різко антиукраїнськими заявами та кампаніями проти підтримки України. Його партія виступає проти військової допомоги Україні та просуває гасла на кшталт "Стоп українізації Польщі".