You’re viewing a text-only version of this website that uses less data. View the main version of the website including all images and videos.
Польща рішучіше збиватиме російські цілі, а поляки стрімко багатіють. Найцікавіше в країні за тиждень
- Author, Вікторія Приседська
- Role, BBC News Україна
- Published
- Час прочитання: 8 хв
Цього тижня зростав градус напруги в польських ЗМІ через нові загрози, пов'язані з Росією.
Польський міністр оборони заявив про зміни в роботі протиповітряної оборони - тепер пілоти винищувачів мають швидше реагувати на ворожі цілі в повітрі. Видання Newsweek повідомило про ймовірний "червоний список" польських чиновників, яких Росія може намагатися "нейтралізувати". А тим часом анонімна посилка у військовій поліції спричинила евакуацію та перевірку спецслужб, троє поліцейських потрапили в лікарню.
Польща, між тим, побила рекорд за стрімкістю зростання супербагатих людей, а також стала найбільшим покупцем золота серед центробанків світу.
У Підкарпатському воєводстві на південному сході Польщі попрощалися зі священником, який загинув під час резонансного нападу в Ярославі.
Польське ППО швидше збиватиме цілі
Польща з 1 жовтня змінює військові процедури реагування на підозрілі об'єкти в повітрі.
Про це 30 вересня оголосив польський міністр оборони Владислав Косіняк-Камиш.
Раніше пілот винищувача або вертольота мав, за загальним правилом, візуально побачити та ідентифікувати об'єкт, перш ніж застосовувати зброю. Тепер цього не вимагатимуть у кожному випадку.
Натомість запроваджують так звану "позитивну ідентифікацію".
Військові можуть зробити висновок, що об'єкт є ворожим, на основі кількох ознак: даних радара, висоти та напрямку руху, відсутності відповіді системи "свій-чужий", а також інформації від української сторони.
За словами польського міністра оборони, нові правила мають пришвидшити процес ухвалення рішень.
Це відповідь на зростання ризику порушення польського повітряного простору через війну Росії проти України, а також на загрозу гібридних атак.
Вочевидь, рішення також підштовхнула дискусія, яка розгорілася в польських медіа після інциденту наприкінці липня.
Тоді російська крилата ракета Х-101 перетнула польський повітряний простір і, пролетівши 100 км над Польщею, впала біля Тарнави-Колонії на Люблінщині.
Польські F-16 піднялися на перехоплення, але ракету не збили. Це викликало багато дискусій про те, чи не є чинні військові процедури надто повільними.
Міністр оборони Польщі виправдовувався в Сеймі, що за оцінками військових, ракета не становила загрози населеним районам.
Водночас польські ЗМІ пізніше повідомляли про технічні та організаційні проблеми під час перехоплення. Зокрема, Rzeczpospolita писала, що чергові F-16 не змогли використовувати систему обміну даними Link 16, що ускладнило роботу пілотів.
Тим часом союзники Польщі по НАТО посилюють захист польського повітряного простору.
Цього тижня Швеція оголосила, що з жовтня знову відправить свої винищувачі Gripen для місії НАТО в Польщі. Вони патрулюватимуть польське небо та захищатимуть логістичний хаб, через який іде допомога Україні.
Водночас польський уряд готує посібник для роботодавців і працівників на випадок повітряних загроз, повідомило Польське радіо.
Інструкція пояснить, що мають робити підприємства, якщо Урядовий центр безпеки (RCB) надсилає попередження про небезпеку з повітря.
Підприємці кажуть, що компаніям потрібні чіткі правила на випадок повітряної загрози. Куди мають прямувати працівники і коли роботу слід зупиняти?
Через велику кількість попереджень RCB люди можуть перестати реагувати на них, хвилюються роботодавці в Люблінському воєводстві, де повітряні тривоги в прикордонних областях вже стали буденністю.
"Червоний список" польських чиновників
Польські журналісти заявили, що за їхніми джерелами, російські спецслужби, продовжуючи радянську традицію, мають "червоний список польських чиновників, яких планують нейтралізувати".
Про це розповіли Домініка Длугош і Маріуш Гершевський в своєму політичному подкасті W związku ze śledztwem ("У зв'язку з розслідуванням") на телеканалі Newsweek Polska.
Йдеться не про найвищих посадовців держави, президента чи прем'єр-міністра, а про чиновників нижчого рівня, які мають необхідний доступ до секретної інформації та відповідні повноваження.
"Це люди, усунення яких від процесу ухвалення рішень створить проблеми", - сказав Гершевський. Наприклад, це може бути чиновник, який має ключі від приміщення з важливим обладнанням.
За словами журналіста, "нейтралізація" таких людей не обов'язково означає фізичне вбивство.
Журналісти згадують викрадення, шантаж або інсценований нещасний випадок, наприклад наїзд автомобіля.
Гершевський стверджує, що польські спецслужби знають про існування такого "червоного списку", але поки не планують забезпечувати охорону всіх потенційних цілей, оскільки для цього не вистачило б працівників поліції та Служби охорони держави.
На його думку, окремі державні установи та служби мають визначити найбільш вразливі ділянки своєї роботи, встановити, які працівники відіграють ключову роль у процесах ухвалення рішень, і подумати про заходи їхньої безпеки.
Польська влада офіційно не заявляла про існування таких списків.
У Польщі стрімко зростає кількість супербагатіїв
У Польщі за останні п'ять років більш ніж удвічі зросла кількість людей зі статками понад 30 млн доларів.
Про це пише Bloomberg, посилаючись на звіт Knight Frank про світове багатство за 2026 рік.
За даними аналітиків, у 2026 році в Польщі нараховували 3017 таких людей, тоді як в у 2021-му їх було 1442. Це означає зростання на 109%.
Це найшвидший темп зростання у світі серед країн, які аналізувала компанія.
Водночас за кількістю ультрамільйонерів Польща далеко не лідирує. У Німеччині їх понад 38 тисяч, у Франції - понад 21,5 тисячі. Втім, аналітики звертають увагу саме на те, як швидко цей прошарок зростає.
Експерти пов'язують це передусім із швидким розвитком польської економіки.
За останні два десятиліття вона збільшилася майже вдвічі, а в країні виросло покоління підприємців, які створили великі компанії у виробництві, торгівлі, логістиці, нерухомості й технологіях, зазначає Bloomberg.
Водночас польські багатії дедалі активніше інвестують за кордоном. Наприклад, родина Випихевичів через свій сімейний офіс придбала контрольний пакет турецького виробника трансформаторів приблизно за 70 млн доларів.
Зростає і кількість сімейних фондів, які допомагають заможним полякам управляти майном та передавати його наступним поколінням. Після того, як у 2023 році Польща дозволила створювати такі сімейні фонди, їх зареєстрували вже понад чотири тисячі.
За прогнозом Knight Frank, до 2031 року кількість людей зі статками понад 30 млн доларів у Польщі може зрости майже до пʼяти тисяч. А кількість доларових мільярдерів - із нинішніх 13 до 29.
Зростає і кількість просто заможних поляків. У 2025 році понад 40 тисяч платників податків задекларували річний дохід більш як мільйон злотих. Це на 5,4% більше, ніж роком раніше.
Паралельно Польща активно накопичує золото на державному рівні.
У 2026 році Польща стала найбільшим покупцем золота серед центробанків, показало дослідження BestBrokers на основі даних World Gold Council, яка аналізує світовий ринок золота.
Від початку року Національний банк Польщі придбав близько 90 тонн золота. Загалом золоті запаси Польщі вже становлять близько 640 тонн.
Це може свідчити як про фінансове зміцнення Польщі, так і про її бажання убезпечити державні резерви від геополітичних ризиків.
Тим часом Польща хоче отримати постійне місце у G20 - групі найбільших економік світу.
Про це 1 жовтня заявив міністр фінансів та економіки Анджей Доманський під час зустрічі представників G20 у США.
За його словами, Польща має сильні аргументи та підтримку союзників, зокрема США, але рішення потребуватиме складних переговорів.
Анонімна посилка в військовій поліції - троє в лікарні
Небезпечний інцидент стався в середу в військовій жандармерії в Новій Дембі в Підкарпатському воєводстві на півдні Польщі.
До відділення надійшла анонімна посилка з Німеччини, а після її відкриття двом військовослужбовцям та цивільному працівнику стало погано, пише Rzeczpospolita.
Всередині була листівка, але під час відкриття жодної речовини з конверта не висипалося.
У трьох людей, які мали контакт з посилкою, почалося подразнення шкіри на обличчі та руках. Їх доправили до лікарні. Ще чотирьох жандармів, у яких подразнення не було, ізолювали.
Із сусіднього під'їзду евакуювали 133 людей. На місці працювали підрозділи хімічного порятунку.
Про інцидент у Новій Дембі повідомили Агентство внутрішньої безпеки та Службу військової контррозвідки.
У Міністерстві національної оборони повідомили, що ретельний аналіз вмісту конверта не виявив хімічних, біологічних та радіологічних речовин.
Трьох осіб, яких забрала швидка, згодом відпустили з лікарні додому, аналізи не виявили у них ознак отруєння.
Розслідування у цій справі проводить районна прокуратура Жешува.
Військова жандармерія Польщі відповідає за безпеку в збройних силах, зокрема розслідує правопорушення, скоєні військовослужбовцями.
Щоденник вбитого в Ярославі священника
У вівторок віряни попрощалися з отцем Станіславом Збойновичем, який загинув під час резонансного нападу з ножем у Ярославі.
Минулого четверга вранці 31-річний громадянин України напав на людей у бенедиктинському жіночому монастирі на південному сході Польщі.
Поранень зазнали п'ятеро людей, серед них троє священників. Один із них, 67-річний отець Збойнович, помер у лікарні.
У день похорону стало відомо про незвичайну знахідку - зошит, у якому отець Станіслав записував кожну відслужену ним месу, повідомило видання Wirtualna Polska.
Він вів цей зошит із 1986 року і власноруч підрахував загальну кількість мес - 25 503.
"Ділимося з вами дуже цікавою знахідкою, - повідомило Ярославське абатство у фейсбуку. - Він вів цей зошит від свого висвячення у 1986 році до останнього дня життя. Біля кожного наміру він записував, за кого була відслужена меса".
Похорон відбувся рідній парафії отця Збойновича в Ґженську, де його охрестили, а 40 років тому він відслужив там свою першу месу. Священника поховали у родинному склепі поруч із батьками.
На церемонію президент Кароль Навроцький надіслав листа. "Я глибоко вірю, що справжнім мірилом життя отця Станіслава буде не драма його останніх хвилин, а добро, яке за 40 років священства він залишив у житті інших людей", - написав президент.
Підозрюваний Ігор М. перебуває під вартою в психіатричній лікарні. Експерти встановили в нього поліморфний психотичний розлад. Через це його не можуть ані допитати, ані висунути йому підозру. Прокуратура чекає нового висновку психіатрів.
End of Підписуйтеся на нас у соцмережах