5 причин, чому Росія не потягне війну з НАТО - і що може змусити Путіна ризикнути

Якщо Росія справді готується до війни з НАТО - чи Європа готується до загрози, яку Москва поки не здатна реалізувати? Це питання у своєму аналізі ставить Newsweek.

На тлі військових навчань Білорусі біля Сувалкського коридору та попереджень європейських розвідок видання розбирається, чи має Росія достатньо ресурсів для прямого протистояння з НАТО.

Водночас CNN пояснює, чому європейські країни готуються навіть до найгіршого сценарію, попри проблеми Росії з армією, економікою та технологіями.

Російська армія вже виснажена війною в Україні

Перша проблема для Москви очевидна: війна в Україні вже забрала величезну кількість людей і техніки, вказує Newsweek.

За оцінкою Центру стратегічних і міжнародних досліджень (CSIS), від лютого 2022 року до червня 2026-го Росія втратила близько 1,4 млн військових. До 450 тисяч з них могли загинути. Міжнародний інститут стратегічних досліджень (IISS) оцінює кількість загиблих росіян більш ніж у 300 тисяч.

І ситуація не покращується.

У 2026 році Росія щомісяця втрачає приблизно 30-34 тисячі військових, тоді як набирає близько 27 тисяч. IISS також фіксує падіння темпів вербування з кінця 2025 року.

Та важливіше - чого російська армія досягає ціною цих втрат.

За даними CSIS, під час основних наступальних операцій цього року російські війська просувалися в середньому лише на 50-90 метрів на день. Newsweek порівнює ці темпи з битвою на Соммі - однією з найбільших і найкривавіших битв Першої світової війни.

У квітні та травні Росія навіть втратила більше території, ніж захопила.

Для потенційної війни з НАТО це має принципове значення. Якщо російська армія має такі труднощі у війні проти України, то пряме зіткнення з набагато потужнішою коаліцією стане для неї зовсім іншим викликом.

Росія все більше залежить від Китаю

Є й інша проблема - Москва дедалі сильніше прив'язана до Пекіна.

За даними Bloomberg, понад 90% санкційних технологій Росія отримує через Китай. А китайські товари у 2024 році становили 57% російського імпорту.

При цьому Китай від Росії залежить значно менше.

Комісія Конгресу США прямо вказала, що ця залежність фактично працює "в один бік".

Показовою стала історія з газопроводом "Сила Сибіру-2". У травні 2026 року переговори Володимира Путіна та Сі Цзіньпіна не привели до очікуваної домовленості. І що сильніше Москва потребує Пекіна, то більше можливостей Китай отримує для власних умов.

До того ж Сі Цзіньпін не обіцяв Росії прямої військової підтримки й продовжує виступати за переговорне завершення війни.

Аналітики британського Королівського об'єднаного інституту оборонних досліджень (RUSI) наголошують: велика війна між Росією та НАТО не відповідає інтересам Китаю. Вона підвищила б ризик ядерної ескалації, вдарила б по європейському ринку та могла б ускладнити китайські плани щодо Тайваню.

Російська економіка "тріщить" під тиском війни

Війна дорого коштує Москві не лише у людських ресурсах.

У першому кварталі 2026 року російська економіка скоротилася на 0,3%. Уряд уже знизив прогноз зростання на весь рік з 1,3% до 0,4%.

11 вересня Центробанк залишив ключову ставку на рівні 14%, а інфляція становила 6,3%.

Водночас українські удари по російських нафтопереробних заводах позначилися на доходах від експорту нафтопродуктів. У серпні вони впали на 32%.

Щоб підтримати нафтопереробну галузь, Москва вже виплатила компаніям майже 916 млрд рублів субсидій.

Запаси ліквідних коштів фонду національного добробуту також скорочуються. До середини 2026 року вони становили близько 48 млрд доларів проти 117 млрд до повномасштабного вторгнення.

Різниця з НАТО теж величезна. У 2025 році Росія витратила на оборону близько 190 млрд доларів. Сукупні оборонні витрати країн НАТО становили 1,58 трлн доларів.

Ядерна зброя стримує

Єдине, що принципово змінює картину, - ядерна зброя.

5 лютого припинив діяти договір СНО-III. Вперше з 1970-х років Росія та США залишилися без обов'язкових обмежень на стратегічні ядерні арсенали.

Росія також ще у 2023 році призупинила участь у системі інспекцій.

Але ядерний фактор працює в обидва боки.

У НАТО входять три ядерні держави - США, Велика Британія та Франція. Ще п'ять країн Альянсу розміщують американські ядерні бомби B61.

У березні президент Франції Еммануель Макрон заявив про посилення французького ядерного потенціалу та консультації з Великою Британією і Німеччиною. Велика Британія тим часом закуповує 12 винищувачів F-35A, здатних нести ядерну зброю.

Водночас російська ядерна програма теж стикається з проблемами.

SIPRI звертає увагу на труднощі з модернізацією російського арсеналу. У 2025 році провалилося чергове випробування ракети "Сармат". Серед причин проблем із програмою інститут називає, зокрема, санкції та війну проти України.

Росії бракує сучасних технологій

Ще одна слабка ланка Росії - виробництво сучасних мікрочипів. Країна не має достатніх власних потужностей, тому намагається обходити санкції та діставати необхідне комп'ютерне обладнання через посередників і неофіційні канали. Зокрема, такі компоненти потрібні для створення та модернізації ударних безпілотників.

І тут Росія суттєво поступається США саме за масштабом технологічних ресурсів. Лише приватні американські інвестиції у штучний інтелект у 2025 році становили 285,9 млрд доларів. Окремо Пентагон запросив ще 53,6 млрд доларів на розвиток автономних систем і безпілотників у бюджеті на 2027 фінансовий рік.

Проблеми є і з російськими заявами про створення автономних дронів. Дослідження Центру стратегічних та міжнародних досліджень (CSIS) одного з провідних російських виробників безпілотників показало, що заявлені Москвою можливості не повністю відповідають тому, що реально вдалося розгорнути.

Росія багато говорить про безпілотники, здатні діяти автономно та працювати "роєм", але на практиці масштабного застосування таких систем поки що немає.

Якщо Росія слабша, чому Європа готується до війни?

Попри всі проблеми російської армії та економіки, Москва все одно може спробувати перевірити НАТО на міцність, пише Newsweek.

За оцінками американської розвідки, найбільш небезпечним для Альянсу може бути період від осені 2026 року до 2029-го. При цьому масштабне наземне вторгнення вважають найменш імовірним сценарієм.

CNN звертає увагу на те, що Москва може підвищувати рівень ескалації поступово - від диверсій і кібератак до ударів безпілотниками чи ракетами, не починаючи одразу повномасштабної війни.

У такому сценарії особливе значення має Сувалкський коридор. Якщо Росія за підтримки Білорусі спробує захопити невелику ділянку території НАТО, постане питання, як саме Альянс відреагує і чи буде готовий одразу перейти до прямого військового протистояння з ядерною державою.

Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявляє, що Альянс відпрацьовує подібні сценарії та відповість на напад. Водночас CNN звертає увагу на невизначеність щодо реакції США у разі обмеженого конфлікту.

Тому головне питання для Москви може полягати не в тому, чи здатна Росія перемогти НАТО у великій війні. А в тому, чи зможе вона знайти слабке місце Альянсу і перевірити його готовність діяти разом.

Як пише Newsweek із посиланням на аналітика Chatham House Кіра Джайлса, "єдиний спосіб для Москви дізнатися, чи працює стаття 5, - перевірити її".