Проєкт депортації українських чоловіків, корупція на держдопомозі, нові ексгумації. Головне в Польщі за тиждень

По всій Польщі пройшли акції проти нападів на українців; політики опозиційної партії "Право і справедливість" хочуть депортувати українських чоловіків призовного віку; журналісти викрили корупцію за участі політикині коаліції премʼєра Туска; Україна видала черговий дозвіл на ексгумацію жертв Волинської трагедії.

BBC News Україна розповідає про головне у Польщі за тиждень.

Поляки вийшли на захист українців

У неділю, 9 серпня, у 22 польських містах пройшли акції проти зростання насильства та ворожнечі щодо українців та представників інших меншин. Сотні людей вийшли на вулиці таких міст, як Варшава, Краків, Гданськ, Познань, Вроцлав, Катовіце, Жешув, Люблін, Лодзь, Щецин, Білосток і Кельце.

Акції відбулися під гаслом "Не будь байдужим" – його організатори вибрали не випадково.

Це гасло зробив відомим Маріан Турський, історик, журналіст і колишній вʼязень нацистського концтабору Аушвіц-Біркенау. Він навів слова свого друга Романа Кента, який також пережив Голокост, який запропонував до 10 біблійних заповідей додати ще одну – саме про те, щоб не бути байдужим.

"Не будьте байдужими, коли бачите, що минуле підганяють під поточні політичні потреби. Не будьте байдужими, коли будь-яку меншину дискримінують", – казав Турський, виступаючи з нагоди 75-тої річниці звільнення Аушвіц у 2020 році.

"Будьте вірними цій заповіді. Одинадцятій заповіді: "Не будь байдужим". Бо якщо будете байдужими, то й не помітите, як на вас і ваших нащадків раптом упаде з неба якийсь новий Аушвіц", – так він завершив виступ.

Під час недільної акції учасникам роздавали наліпки з гаслом "Не будь байдужим", намальованими у кольорах польського та українського прапорів.

Організатори – Комітет захисту демократії – закликали розміщувати їх на дверях магазинів, офісах та автомобілях, щоб показати українцям: у цих місцях "вони можуть розраховувати на допомогу, почуватися в безпеці та знайти підтримку".

Тим часом у Варшаві відбулася ще одна акція – "Моя Польща не б'є, не ображає і не цькує". Її організатори передали до канцелярії прем'єр-міністра та міністерства внутрішніх справ Польщі петицію з понад 11 тис. підписів, вимагаючи дій у відповідь на жорстокі напади на громадян України.

Як розповіла польській інформаційній агенції PAP одна з організаторок, голова організації Asymetryści Юстина Грабовська, понад 11 тисяч підписів, зібраних за короткий час, є "сигналом, що значна частина суспільства не погоджується з наростанням радикалізму".

Автори петиції представили сім основних вимог:

Керівник польського уряду Дональд Туск наразі не відреагував на петицію – ймовірно, через корупційний скандал за участі політиків його партії, що розгорівся на початку тижня.

Тим часом у Єврокомісії на запит Радіо Свобода повідомили, що стежать за тим, як Польща виконує вимоги законодавства ЄС щодо боротьби з расизмом та ксенофобією.

Речник інституції нагадав, що Єврокомісія надає спеціальне фінансування для країн-членів ЄС, які приймають українців.

Корупція в партії Туска

У понеділок, 10 серпня, видання Wirtualna Polska розповіла про неоднозначний розподіл коштів з державної програми допомоги постраждалим після масштабної повені 2024 року.

За даними WP, 4,5 млн злотих отримали три компанії з одного села, повʼязані з діячкою "Громадянської коалції" Анною Конєчинською. Як зʼясували журналісти, жодна з цих фірм від повені не постраждала.

Конєчинська обіймала посаду віцепрезидентки агенції, що відповідала за розподіл допомоги місцевому бізнесу, який зазнав збитків внаслідок повені. Одна з компаній, яка отримала компенсацію, як пише WP, належить її чоловікові, друга – їхньому сусідові, третя – власникові місцевого телеканалу, що співпрацює з органами самоврядування.

Після виходу матеріалу WP наглядова рада компанії звільнила Конєчинську з посади, а прокуратура і Центральне антикорупційне бюро Польщі розпочали розслідування.

Лідер "Громадянської платформи" Дональд Туск у відповідь на скандал заявив, що той, хто "неналежним чином" витратив кошти польських платників податків, "зіткнеться з дуже серйозними наслідками".

Цей скандал відбувається на тлі іншої гучної справи, повʼязаної з політиками "Громадянської коаліції" – системи VIP-обслуговування для обраних політиків у провідній лікарні Варшави.

Цей інцидент став поштовхом до дискусії про відставку мера польської столиці Рафала Тшасковського та ініціювання референдуму з цього питання. 30 липня розпочався збір підписів для його проведення. У четвер, 13 серпня, ініціатор кампанії повідомив, що вже зібрано 27,5 тис. зі 132 тис. необхідних підписів. Збір триватиме до 28 вересня, і противники Тшасковського впевнені, що до того часу зможуть досягнути мети.

Водночас "Громадянська коаліція" зазнає чергового репутаційного удару на тлі зростання підтримки правих сил. Попри те, що коаліція продовжує очолювати партійні рейтинги, сукупна підтримка правих партій у Польщі нині становить 44,8% – проти 28,7% у "Громадянської коаліції" та 7,2% у лівих.

Новий проєкт про депортацію українців

Партія "Право і Справедливість" (PiS) хоче депортувати з Польщі всіх українських чоловіків призовного віку, які не мають офіційного працевлаштування. Про це заявив на останньому зʼїзді партії політик PiS і депутат Європарламенту Тобіаш Бохенський.

"Вони матимуть змогу боротися за свою батьківщину, щоб цей жах війни якнайшвидше завершився. Щоб Центрально-Східна Європа залишалася безпечною та вільною, Україна має перемогти", – заявив він.

"На нашу думку, навіть якщо йдеться лише про 5 відсотків, то це щонайменше одна бригада, а то й ціла дивізія людей, яких можна сформувати й які можуть боротися за свою країну", – заявив інший депутат PiS Анджей Слівка.

Проєкт передбачає також створення депортаційних центрів, які мають "оптимізувати" процес.

Крім того, PiS хоче створити централізовану систему обліку перебування іноземців у Польщі. Вчинення адміністративного правопорушення або невиконання адміністративних обов'язків мали би фіксуватися в системі – що могло би стати підставою для депортації.

Подібну ідею раніше висували політики фракції "Розвиток Плюс" Матеуша Моравецького, які запропонували створити для цього спеціальний мобільний застосунок.

Спершу видання Interia повідомляло, що PiS працює над відповідним законопроєктом, який невдовзі можуть подати до Сейму. Втім, з огляду на поточний розклад сил у польському парламенті, наразі малоймовірно, що цей закон ухвалять. Однак це може статися після виборів 2027 року, якщо PiS увійде до складу нового уряду або сформує його.

Віцеміністр внутрішніх справ Польщі Мацєй Душчик, який відповідає за міграційну політику, розкритикував ідею PiS і заявив, що вона "не має підстав для реалізації".

"Вже набула чинності зміна до рішення Європейського Союзу щодо відмови в наданні тимчасового захисту в ЄС особам призовного віку", – сказав Душчик.

Водночас, за його словами, понад 95% українців призовного віку у Польщі працюють, а "якби одного дня всі українці відмовилися виходити на роботу, польська економіка зупинилася би".

Він також відповів на оцінки кількості українських чоловіків, які нібито мали би підпадати під депортацію.

"Три тисячі (такі цифри фігурували в медіа. – Ред.)– це невелика бригада. Нагадаю, що в Україні мобілізовано 900 тисяч осіб, тож це не буде суттєвою допомогою. Насправді ж серед тих, хто не працює в Польщі, є люди, які доглядають за своїми дітьми з інвалідністю, а також поранені на фронті, які проходять у Польщі реабілітацію", – сказав він в ефірі Polsat News.

Тим часом, як повідомляла Rzeczpospolita, 67,2 % поляків підтримують ідею депортації українських чоловіків, які не мають легальної роботи у Польщі. Проти – 23,4 % респондентів.

Ексгумації жертв Волинської трагедії

Українська влада надала дозвіл на ексгумацію останків польських жертв Волинської трагедії на території колишніх сіл Гута Пеняцька (нині Львівщина) та Угли (Волинь).

Пошукові роботи в Гуті Пеняцькій закінчилися 19 червня. Як повідомив представник польського інституту національної пам'яті (IPN), у виявлених поховальних ямах можуть бути останки близько 100 осіб. Утім, після початку ексгумації пошукові роботи можуть відновитися – за оцінками польських істориків, у 1944 році у селі загинули щонайменше 850 людей.

Крім того, як повідомили в українському інституті нацпамʼяті (УІНП), на території колишніх сіл Острівки та Воля Островецька (нині Волинська область) завершили ексгумацію останків жителів, які загинули у серпні 1943 року.

На території колишнього села Воля Островецька знайшли останки 48 осіб, а на території Острівків – 6 осіб. Серед них – чоловіки, жінки та діти. Їхні останки перепоховають на кладовищі колишнього села Острівки.

Як повідомила заступниця міністра культури та національної спадщини Польщі Марта Цєнковська, наприкінці серпня розпочнуться пошуки другої могили жертв Волинської трагедії в Пужниках. Після цього, за її словами, проведуть ексгумаційні роботи в Гуті Пеняцькій та Углах – на які цього тижня видала дозвіл українська сторона.