"Одіссея" Нолана - найочікуваніший фільм року і найбільш суперечливий. Чому

Оскароносний режисер Крістофер Нолан екранізував давньогрецький епос Гомера, з Меттом Деймоном, Зендеєю та багатьма іншими зірками в головних ролях. "Одіссея" - найочікуваніший фільм 2026 року - але водночас і найбільш суперечливий. Ось чому.

Останній фільм Крістофера Нолана, "Оппенгеймер", за який він отримав "Оскара", розповідав про винайдення атомної бомби та моральні питання вбивства десятків тисяч цивільних у глобальному конфлікті. Здавалося, будь-який його наступний фільм мав би бути менш суперечливим.

"Одіссея" заснована на епосі стародавнього поета Гомера про воїнів і царів, богів і монстрів. Що тут може викликати нарікання? Зріст циклопа Поліфема? Деревина, з якої зробили Троянського коня? Ні, але, як виявилося, майже все решта спричинило суперечки.

На екрани по всьому світу фільм виходить у липні, але він вже став своєрідним магнітом для різних політичних і культурних претензій. Що ж у цій фентезійній епопеї з мечами та сандалями так дратує людей?

Український трейлер "Одіссеї" можна подивитися тут.

Вибір акторів

Більша частина невдоволення - від консервативної публіки, яка побоюється, що фільм може бути надто "ліберальним". Не всім сподобалося, коли Нолан запросив на ролі трансгендерного актора Елліота Пейджа та репера Тревіса Скотта. Один із них зіграє поки що неідентифікованого чоловічого персонажа, а другий - незрячого поета Демодока.

Чимало заперечень викликав і вибір темношкірої акторки Лупіти Ніонго на роль Єлени Троянської, яку Гомер описував як "білоруку".

Вільну адаптацію "Іліади", фільм "Троя" 2004 року, яку зняв Вольфганг Петерсен, ще рік тому ніхто не згадував. Але нещодавно деякі користувачі соцмереж почали вважати її кращою за версію Нолана, принаймні у виборі акторів на головні ролі. Ахілла у стрічці зіграв Бред Пітт, а Єлену - Діана Крюгер.

Один праворадикальний блогер, Метт Волш, заявив, що Нолан узяв на роль Єлени жінку кенійського походження, бо боявся, що його назвуть расистом. Він не навів жодних доказів таких побоювань режисера. Й насправді переважна більшість акторського складу - білі. Але це не завадило Ілону Маску погодитися з думкою Волша і заявити, що вибір Ніонго на роль Єлени продиктований бажанням режисера отримати нагороди.

Деякі користувачі соцмереж у відповідь звинуватили Волша і Маска у нетерпимості. Інші підійшли до питання більш науково. Професор Даніель Мендельсон, чий переклад поеми Гомера вийшов минулого року, сказав на британському Hay Festival у травні, що його веселять "усі ці хлопці, які раптом почали перейматися давньогрецькою літературою".

Як зазначає The Telegraph, Мендельсон сказав: "Найсмішніше те, що Єлена має дуже маленьку роль в "Одіссеї"… тому ця дискусія особливо безглузда".

Але він припустив, що вибір Ніонго узгоджується з темою міфу про Трою, яка полягає у роздумах про красу. "Я думаю, що вибір (Нолана. - Ред.) цієї дуже красивої акторки африканського походження занурює вас прямо в центр давньої дискусії про вроду".

В інтерв'ю для журналу Elle Ніонго дала свою лаконічну відповідь на критику: "Це міфічна історія. Наш акторський склад відображає світ". Але дехто зауважив, що це не зовсім так, і висловив жаль через відсутність греків серед акторів.

"Голлівуд знову і без пояснень виключив греків з нашого фундаментального епосу і міфів", - написав греко-британський журналіст Кріс Котону в The Guardian.

"Якщо ваш фільм має на меті відобразити світ, хіба не очевидно помістити за цим великим і мультикультурним столом хоча б когось, автентично пов'язаного з джерелом?"

Утім, не вся критика "Одіссеї" була відверто консервативною. Коли у грудні вийшов перший трейлер, багато хто також іронізував, що темні обладунки Агамемнона (Бенні Сафді) нагадують костюм Бетмена, а човен Одіссея - "корабель вікінгів". Мовляв, навіть фільм про циклопів і морських німф має залишатися "реалістичним".

"Цікаво, чи ми не почали сприймати міфологічний матеріал так, ніби це історичний матеріал", - каже BBC професорка Сюзан Дісі, авторка книги "Грецькі боги та їхні світи". - "Одіссею" постійно переосмислюють, і майже кожна епоха створює свого власного Гомера".

Акценти

Інше обурення викликало те, що актори - навіть британські - говорять у трейлері з американським акцентом та вживають сучасну розмовну лексику.

Ну ось, наприклад, Том Голланд, який зіграв сина Одіссея Телемаха, каже: "Мій тато повертається додому" своїм голосом із "Людини-павука" замість того, щоб урочисто вимовити в стилі Королівської шекспірівської трупи - "отець".

"Звучить так, ніби вони намагаються вести епічну розмову біля "Старбакса", - пожартував один коментатор. "Виглядає дуже недоречно", - сказав інший. "Я сподіваюся, що діалоги не будуть надто сучасними і не викидатимуть глядача з епохи".

Цей закид очевидно не має сенсу. Якщо врахувати, що йдеться по стародавню Грецію кілька тисяч років тому, будь-які діалоги не відповідали б достовірно Гомеру, навіть якби були й більш урочисті та архаїчні.

Річ у тім, що давні греки - реальні чи міфічні - не говорили ні як американські актори XXI століття, ні як британські актори XX століття. Але в Голлівуді вже давно існує традиція: мечоносні греки й римляни, як і чарівники, скандинавські боги чи навіть деякі нацистські офіцери, мають говорити піднесеною англійською.

"Британські акценти в історичних епопеях можуть здаватися доречними через довгу кінематографічну традицію, - каже професорка Дісі, - а не тому, що вони ближчі до давньогрецької мови".

Ба більше, додає вона, урочистий стиль може більше суперечити Гомеру, ніж розмовний.

"Розмовні діалоги можуть бути ближчими до духу гомерівського епосу, ніж поетична мова, яку асоціюють з античністю - особливо якщо врахувати, що "Одіссею" переказували усно і це була популярна розвага, а не лише канонічний текст".

Чому всі накинулися на "Одіссею"

То в чому проблема? Одна з відповідей - люди люблять обурюватися в соцмережах, якщо фільм не відповідає їхнім очікуванням, а "Одіссея" для цього - ідеальна мішень.

Фільми Нолана - це масштабні культурні події: дуже дорогі, широко розрекламовані та нескінченно обговорювані, тож будь-хто, хто їх критикує, знає, що його почують.

А цей фільм ще й заснований на одному з найважливіших творів літератури в історії, тому навіть люди з найзагальнішим уявленням про грецьку міфологію можуть мати про нього думку.

Так сталося, приміром, і з перекладом "Одіссеї" Емілі Вілсон 2017 року. Британська письменниця і дослідниця Античності розповідала, що зіткнулася зі справжнім "мізогінним тролінгом", зокрема й за те, що використала в своєму перекладі сучасну лексику.

"Мене це спантеличує. Більшість з цих людей геть не цікавляться поемою, але коли в інтернеті починаються культурні війни, вони демонструють обурення і захисну реакцію", - сказала Вілсон виданню Vulture.

"Це пов'язано з непохитними уявленнями про велич і маскулінність... Будь-що, що кидає виклик такій інтерпретації античної історії, загрожує ідентичності цих людей - зокрема гендерній і расовій".

Важливо й те, що Нолан є незвичною фігурою в культурних війнах, каже Том Шон, автор авторитетної книги про режисера The Nolan Variations.

Одна з рис, яка відрізняє Нолана від його колег, за словами Шона, полягає в тому, що ідеологія його фільмів не є однозначною.

"Він режисер-Роршах (швейцарський психіатр Германн Роршах створив відомий тест на визначення психічних розладів. - Ред.). Він створює фільми, в яких ліві знаходять підтвердження своїх поглядів так само легко, як і праві, і часто одночасно".

Наприклад, образи та риторика з його трилогії про Бетмена підхопили праві політичні сили, тож частина цієї аудиторії може відчувати себе зрадженою тим, що "Одіссея", схоже, є більш прогресивною.

"Я думаю, серед усіх блокбастерів, які критикують за надмірну політкоректність - від "Зоряних війн" до "Русалоньки" - "Одіссея" є найболючішою, бо, на перший погляд, фільми Нолана здаються більш консервативними, ніж лівими", - каже Шон.

Нолан також знімає фільми у дуже своєрідному стилі. Береться він за Бетмена, Першу світову війну чи космос - він не дотримується жанрових правил. Але цей підхід може здаватися "порушенням сакральності" такого шанованого тексту, як "Одіссея" Гомера.

Проте саме те, що викликає критику, й має зробити фільм успішним.

"Одіссея" вже відома своїм масштабом, складністю, літературною спадщиною та безкомпромісною індивідуальністю. Саме тому її критикують - і саме тому люди підуть її дивитися.

Премʼєра "Одіссеї" в Україні 16 липня.