Такого Сонця ще ніхто не бачив. Нові знімки вперше показали, що запускає сонячні бурі

Найпотужніший сонячний телескоп дозволив ученим уперше роздивитися поверхню Сонця з безпрецедентною деталізацією. На нових світлинах і відео вони побачили величезні закручені потоки розпеченого газу - своєрідні вогняні вирви, які досі залишалися невидимими.

Саме вони, вважають дослідники, можуть бути джерелом потужних сонячних бур, які іноді виводять із ладу супутники, впливають на електромережі та створюють ризики для астронавтів.

Дослідники кажуть: тепер вони побачили процес, який раніше залишався прихованим.

"Сонце є джерелом усієї цієї енергії та всієї космічної погоди", - пояснює Девід Бобольц з Національної сонячної обсерваторії США (NSO).

Що більше науковці дізнаються про процеси всередині Сонця, то точніше зможуть прогнозувати космічну погоду.

"Якщо ми хочемо навчитися її передбачати, маємо зрозуміти фізику Сонця - аж до найменших деталей", - каже він.

Те, чого досі ніхто не бачив

Результати дослідження опублікували в журналі Nature.

Унікальні зображення вдалося отримати завдяки Сонячному телескопу Іноуе (Inouye Solar Telescope), який розташований високо в горах Гаваїв.

Чисте повітря та відсутність пилу створюють там ідеальні умови для спостережень.

Під час багаторазового збільшення поверхні Сонця вчені виявили безліч невеликих вихорів, що постійно обертаються.

"Ці закручені потоки створюють магнітну енергію, яка може накопичуватися, а згодом призводити до масштабних вибухів", - розповів BBC News астроном Національної сонячної обсерваторії Девід Курідзе.

Чому це відкриття важливе

Науковці називають це явище нестійкістю Кельвіна — Гельмгольца.

Воно виникає тоді, коли два потоки розпеченого газу рухаються з різною швидкістю. На межі між ними спочатку з'являються невеликі хвилі, які поступово закручуються у вихори.

Подібний процес можна побачити й на Землі — наприклад, в океані, коли невелика брижа поступово перетворюється на великі хвилі.

За словами ще одного співробітника NSO, доктора Фрідріха Веґера, відкриття допомагає не лише зрозуміти, як виникає космічна погода, а й наблизитися до відповіді на інше давнє запитання: чому зовнішні шари Сонця нагріваються до таких високих температур.

"Коли у верхніх шарах накопичується достатньо енергії, вона може раптово вивільнитися у вигляді сонячного спалаху або так званого коронального викиду маси", - каже він.

Такі явища здатні порушувати роботу супутників, систем зв'язку та електромереж на Землі.

Втім, практичне значення - не єдина причина досліджувати Сонце, наголошує Бобольц.

"Це унікальна природна лабораторія. Найближча до нас зірка допомагає перевіряти найфундаментальніші закони фізики.

Саме під час спостереження сонячного затемнення вдалося вперше експериментально підтвердити загальну теорію відносності Ейнштейна.

Тому такі дослідження потрібні хоча б для того, щоб розширювати межі людських знань", - підсумував учений.