Дунай, По, Рейн обміліли: чим це загрожує Європі та Україні

Оскільки Європа потерпає від найшвидшого серед усіх континентів потепління та рекордних хвиль спеки, посуха виявила необхідність переглянути підходи до бізнесу, формулює Reuters найгарячішу тему європейських - і не лише - ЗМІ впродовж останнього тижня.

Рівень води в Рейні, найбільшій європейській річці, впав до рекордно низьких позначок у кількох місцях на території Німеччини та Нідерландів на тлі тривалої та сильної спеки, що охопила Європу цього літа.

Низькі рівні спостерігаються й на інших великих європейських річках, що відіграють важливу роль у транспортній, промисловій та сільськогосподарській сферах, зокрема на Дунаї, що протікає через 10 країн, та на італійській річці По.

Чергова хвиля спеки триватиме щонайменше ще тиждень, а температура повітря в багатьох країнах Центральної та Південної Європи перевищила позначку 40°C.

"Від жвавого порту Роттердама до гідроелектростанцій у Сербії водні шляхи стали менш надійним засобом транспортування таких вантажів, як зерно й нафта, а також джерелом виробництва вкрай необхідної електроенергії в умовах, коли мільйони людей намагаються охолодити свої оселі", - пояснює Reuters.

Німецька інформаційна система моніторингу низького рівня води (NIWIS) повідомила, що наприкінці липня 44% вимірювальних станцій на Рейні та 78% станцій на Дунаї зафіксували критично низький рівень води.

Минулого тижня в Кельні (захід Німеччини) та в Лобіті — пункті, де Рейн перетинає кордон між Німеччиною та Нідерландами, — зафіксовано найнижчі рівні води за весь час ведення спостережень.

Рейн, що бере початок у Швейцарських Альпах і впадає в Північне море, є однією з найбільш завантажених водних артерій Європи. Зниження рівня води викликало занепокоєння щодо економічних наслідків, пов'язаних із обмеженням судноплавства.

Минулої п'ятниці рівень води в судноплавній частині Рейну біля міста Кауб (неподалік від Кобленца) впав до мінімальної позначки від 2018 року — 25 см, але на початку цього тижня дещо зріс.

Вимірювальна станція в Каубі (західна Німеччина) є ключовим індикатором умов судноплавства на Рейні, оскільки вона визначає допустимий рівень завантаження вантажних суден. Низький рівень води в цьому місці може суттєво обмежити внутрішні перевезення - і не лише у Німеччині.

Мартін Волтерс із Управління водних шляхів і судноплавства на Рейні повідомив німецькому виданню WDR: хоча повне припинення судноплавства на річці є малоймовірним, доведеться вживати запобіжних заходів — наприклад, розподіляти вантаж між більшою кількістю суден, щоб зменшити їхню вагу.

Згодом це може призвести до зростання транспортних витрат і перебоїв у постачанні, зазначив Волтерс.

"Настає момент, коли обсяги вантажів стають надто малими, щоб це було рентабельно, або ж власники суден будуть боятися пошкодити свої кораблі", — повідомив агентству Reuters один із трейдерів.

"Через обміління вантажні судна часто можуть ходити лише з близько 20% завантаженням, що змушує розподіляти вантажі між кількома суднами та створює небажані додаткові витрати для німецької промисловості", - дає своє пояснення Independent, і наводить розрахунки Стефана Клоотса із Кільського інституту світової економіки: лише низька вода може коштувати Німеччині від 0,1 до 0,2 в.п. скорочення ВВП.

Удар по найбільшій економіці Європи

"Обміління річок може стати важким ударом для німецької економіки, адже ними перевозиться величезна кількість товарів,- пише Deutsche Welle, і пояснює:

Торік цей показник становив понад 170 мільйонів тонн. Особливо велике економічне значення має Рейн - на нього припадає 80% обсягів річкових перевезень у країні".

"Якщо Рейном і надалі не можна буде транспортувати товари, то це може повністю задушити той невеличкий паросток економічного зростання, який ми зараз маємо", - сказав експерт Інституту німецької економіки (IW) Тіло Шефер інтерв'ю Bild.

"Аби компенсувати транспортні потужності для бензину та дизелю, який зараз перевозиться Рейном, потрібні близько 3000 бензовозів на день. Забезпечити це точно неможливо з огляду на брак водіїв і бензовозів", - каже Ґерардс Іґлезіас, ще один експерт IW.

І лише Німеччиною проблема обміління Рейну не обмежиться.

Обсяг вантажів, що транспортуються між Роттердамом — найбільшим морським портом Європи — та Рейном, з початку липня щотижня дещо знижується і наразі приблизно на 10% нижчий за звичайний рівень, повідомив Reuters представник порту.

Окрім промисловості, від обміління річок страждає і туризм. Компанії, які пропонують туристичні поїздки Рейном та іншими річками, були змушені скасувати численні тури, пише DW, і вказує на ще одну проблему, яку тягне за собою обміління річок.

Через те, що вода в них нагрівається швидше, ніж зазвичай, якість води погіршується, а "тварини і рослини втрачають своє життєве середовище", кажуть у федеральному міністерстві довкілля Німеччини. Крім того, ризики від низького рівня води в річках існують також для сільського господарства та забезпечення населення питною водою.

"Якщо не вжити заходів, до 2050 року дефіцит води може коштувати Німеччині 625 мільярдів євро, або близько 25 мільярдів євро щороку", — попередив міністр охорони довкілля Карстен Шнайдер.

Усі ці проблеми можуть "знову занурити найбільшу економіку Європи в стан стагнації саме тоді, коли вона почала демонструвати перші ознаки відновлення", - пише британська Independent.

Що пити і що їсти

Як обміління річок може вплинути на постачання питної води та води для сільського господарства вже показують події в Італії.

Наприкінці липня рівень води у По — найдовшій річці Італії — поблизу північного міста Кремона впав до історичного мінімуму. Влада підвищила рівень загрози посухи до "високого" на всій території долини річки По, а експерти попередили про можливі перебої з постачанням питної води.

Зменшення стоку в гирлі По призвело до проникнення морської солоної води в русло річки, що порушило екосистему та створило серйозні проблеми для фермерів, які використовують воду з По для зрошення посівів.

Нещодавнє дослідження науковців із групи World Weather Attribution показало, що на більшій частині Європи не спостерігається чіткої довгострокової тенденції до зменшення кількості опадів.

Однак дослідники зазначили, що спричинена діяльністю людини зміна клімату посилює випаровування вологи через підвищення температури, що робить посухи ймовірнішими.

Своєю чергою, спекотна й суха погода також збільшила попит на воду для побутових, сільськогосподарських і промислових потреб.

Ланцюгова реакція

Рекордно знизився рівень води і в Дунаї, другій найбільшій річці Європи. В Угорщині та Румунії Дунай обмілів до найнижчої позначки за останні 30 років, через що АЕС у цих країнах опинилися на межі зупинки через нестачу води для охолодження реакторів.

Сербія скоротила виробництво електроенергії на своїх ГЕС через нестачу води, Угорщина майже зупинила єдину АЕС через брак води для її охолодження, тоді як Румунія здійснила контрольований підрив великої скелі на березі Дунаю, щоб збільшити приплив води до АЕС "Чернавода".

Два автомобільні заводи в Румунії, що належать компаніям Dacia та Ford, погодилися призупинити виробництво більш ніж на два тижні задля зменшення споживання електроенергії.

"Обмілілий Дунаї завдає серйозних збитків рибальству, туризму та водній логістиці", - пише DW. Причиною історично низького рівня води є брак опадів, а також дедалі менший обсяг талої води з льодовиків, які в літні місяці живлять цю другу за величиною водну артерію Європи.

"Наслідки тривалої посухи з усією силою вдарили по міжнародному судноплавству. Комерційним суднам дозволено ходити лише частково завантаженими, аби вони не застрягли на мілині", - пояснює DW.

"Великі річки, такі як Рейн і Дунай, є критично важливими торговельними шляхами та джерелами води для промисловості й енергетики, тому, коли рівень води знижується, наслідки виходять далеко за межі самих водних артерій", — коротко пояснила загальний спектр проблем з європейськими річками американському мовнику CNBC Ліз Саккочча, керівниця напряму водної безпеки у Всесвітньому інституті ресурсів (World Resources Institute).

"АЕС в Угорщині, Румунії та Франції, а також гідроелектростанції в Сербії вже були змушені скоротити виробництво електроенергії через брак води для охолодження чи обертання турбін, що підвищує ризик відключень світла та необхідності дорогого імпорту електроенергії, — зазначила Саккочча. - Через низький рівень води в Дунаї фермери не можуть транспортувати врожай, а круїзні лайнери — дістатися до таких портів, як Будапешт. Це лише перші приклади того, як дедалі нестабільніше водопостачання може мати ланцюгові наслідки для економіки, впливаючи на торгівлю, енергетичну безпеку".

Як це відбивається на Україні

Аномальна спека та рекордне падіння рівня води в Дунаї вже створили проблеми для України щонайменше у двох напрямках: імпорту електроенергії, на який Україна вже традиційно покладається, коли Росія завдає чергових ударів по енергетиці, та експорту зерна, який цього року буде вкрай важкийм через зупинку роботи чорноморських портів - знову ж таки, через удари Росії.

Тож для України проблема полягає не лише у тому, як пережити чергову хвилю спеки. Доведеться шукати способи компенсувати брак імпорту електрики з Румунії та Угорщини, енергосистеми яких працюють на межі в умовах надзвичайного стану. Особливо гостро ця проблема може постати у разі нових російських ударів по енергетиці.

Окремою проблемою для України також стає ситуація із судноплавством, адже після фактичного закриття морського шляху, саме Дунай розглядали як альтернативний шлях, яким можна вивезти хай не всі, але значні обсяги збіжжя.

Як повідомив Reuters Цезар Георге з румунської консалтингової компанії AGRIColumn, що спеціалізується на ринку зерна, фермери в районі Дунаю вже стикаються з проблемами при відвантаженні врожаю, оскільки через низький рівень води баржі не можуть заходити в низку річкових портів.

"Працюють лише порти, розташовані ближче до Чорного моря. До інших баржі пройти не можуть, — розповів Георге, пояснивши наслідки:

Покупці зерна можуть пропонувати фермерам нижчі ціни та організовувати вивезення вантажівками, хоча й тут може виникнути дефіцит транспорту".

Наприкінці липня кількість вагонів-зерновозів у чергах на західних прикордонних переходах України зросла більш ніж утричі — з 58 до 201 одиниці. Причиною стало посилення конкуренції за обмежену пропускну спроможність залізничної інфраструктури, повідомляє спеціалізоване видання Spike Brokers.

А Bloomberg із посиланням на голову компанії Олександра Перцовського, повідомляє, що "Укрзалізниця" веде переговори із сусідніми країнами щодо розширення маршрутів для експорту зерна.